UX-райтинг — це не лише про вдало підібрані формулювання в описах та call-to-action на кнопках. Це про логіку користування, інсайти та швидкість переходів між екранами.
На своєму курсі UX WRITING Льоша Ткаченко розповідає, як дослідити користувачів та їхні маршрути, як писати стайл-гайди та мікрокопі, як конектитись із дизайнером та розвиватися самому. Ми поговорили зі студентками першого потоку курсу Льоші та дізналися, як їм було проходити теорію та практику.
«Помилки — це круто, бо без них немає навчання»
Даша Латуха — 22 роки — PR-менеджерка
Розкажи про свій бекграунд.
Професійно я з іншої сфери — працюю PR-менеджеркою вже 4 роки, за фахом теж комунікаційниця.
На перший погляд, PR далекий від UX-райтингу. Але насправді дещо спільне є: і там, і там треба вміти доносити свою думку так, щоб тебе не перепитували й виконали те, що треба, з першого разу.
По які знання ти прийшла на UX WRITING?
Про UX-райтинг як дисципліну я дізналася випадково — натрапила на це поняття в якомусь із дописів. Потім залізла на лінкедин та побачила, що в Україні таких спеціалістів дуууже мало, а сама сфера ще дуже свіжа і тільки починає активний розвиток.
Мені захотілося більше заглибитися у внутрішню кухню. Я почала читати нескінченні статті на Medium та просила знайомих UI/UX-дизайнерів дати мені переписати якісь екрани.
Оскільки для України UX-райтер — це досить нова професія, частіше за все тексти інтерфейсів пишуть самі дизайнери. В них є багато іншої роботи, тому вони не будуть пів дня сидіти над написом на кнопці — проте цей напис може помітно змінити досвід юзера. Тому коли я ознайомилася з теорією та best practices, то спробувала знайти схожі патерни на тих екранах — і покращити їх.
Починати було дуже цікаво, але дав про себе знати один дуже суттєвий недолік самостійної роботи — неможливо зрозуміти, норм твої тексти чи ні. Тому потрібен хтось, хто має досвід та, відповідно, є «треш-детектором». Цим «кимось» став Льоша.
Що з теорії виявилося для тебе найкориснішим?
Було вкрай цікаво слухати про UX Research. Нам розповідали, як розмовляти з потенційними юзерами продукту, бачити повторювані патерни та застосовувати знахідки у подальшій роботі.
Приємним відкриттям було те, що робота UX-райтера — це не тільки про тексти, а й про дуже велику роботу ще до першого написаного слова. Це про дослідження, інтерв’ю, створення Microcopy Style Guide, взаємодію з іншими командами та багато іншого.
Розкажи про найцікавіше завдання курсу.
Банальна відповідь — але найбільше сподобалося писати тексти для курсової апки. Я обрала напрямок food delivery, а ще були banking app та booking app (ми могли вибрати один з варіантів).
Кілька екранів курсової апки food delivery
Там була максимальна свобода — хоч додавай екрани, хоч прибирай, хоч взагалі все змінюй. Було кльово, що до цього кожен зробив свій власний великий рисерч, щоб потім застосувати знахідки безпосередньо в написанні власних мікрокопі.
Льоша дав багато коментарів — як похвали, так і критики. Наприклад, він казав, що якісь із рішень не інклюзивні, або ж мікрокопі не відповідають Tone of Voice, який я розробила раніше.
Але критика була доцільною — і взагалі коментарі можна було обговорювати, погоджуватися з ними або відстоювати свої ідеї. На курсі панує цілковита свобода думки. Якщо є що сказати, то тебе обов’язково вислухають.
Головні takeaways курсу.
1. Помилки — це круто. Якщо помиляєшся, значить — вчишся. Якщо вам здається, що у вашому тексті помилок немає — або текст фіговий, або ви погано шукаєте.
2. Practice makes perfect. Спочатку може виходити щось незрозуміле, але практика та навчене око роблять свою справу.
3. Ти — це не твоя авдиторія. «Писати як для себе» — погана тактика. Це дуже важливо розуміти.
Ти до курсу — і ти після курсу. Що змінилося та продовжує змінюватися?
Курс структурував знання та дав впевненість у своїх силах. Не завжди було легко, але коли ти в колі однодумців — це надихає. Якщо дійсно докладати зусилля, то результат не розчарує.
Що зараз? Звичайно, курс — це не кінець навчання, і попереду ще багато знань, які треба опанувати. Тому я продовжую навчатися самостійно та паралельно роблю велике case study зі свого курсового проєкту.
«Без хорошого UX-райтингу не буває хорошого досвіду користувача»
Єлизавета Фрост — 26 років — Senior Product Designer
Розкажи про свій бекграунд.
Я закінчила фінський універ за спеціальністю «Мультимовний менеджмент» зі спеціалізацією на візуальних комунікаціях. Зараз я працюю старшим дизайнером продукту у продуктовій компанії.
По які знання ти прийшла на UX WRITING?
Є думка, що якщо ти обіймаєш синьйор-позицію, то вже все знаєш, у тебе все ок. Я вважаю себе хорошим дизайнером, у мене справді все окей, але це не заважає мені хотіти розширювати свої знання. Щоразу під час роботи з текстом на проєктах я розуміла: добре було б навчитися писати продуктовий копі. Робити це правильно та усвідомлено.
Отже, коли я побачила у SKVOT курс з UX-райтингу, подумала, що це знак. Настав час підтягнути себе і в цьому — щоб бути впевненою, що жоден з елементів мого дизайн-процесу не западає.
Ще я ціную цілісне та глибоке розуміння всього продукту. Поєднання дизайну та UX-райтингу — це саме про такий холістік-підхід. За цим я йшла, мені це важливо.
Ще в описі вказано, що курс вимагає Upper Intermediate English. Для мене це дуже актуально — бо я живу у Фінляндії, на роботі в мене лише англійська. Тож я була в суперзахваті.
Що з теорії виявилося для тебе найкориснішим?
Як продуктовий дизайнер я дуже добре розуміюся на рисерчі та дизайні. З цього боку для мене в теорії було мало нового — крім інформації про сам копі.
Але саме завдяки обговоренню теорії UX я зрозуміла один прикольний момент. У продакт-дизайні багато хто вважає, що персони — це щось опційне (або взагалі не потрібне). Але для хорошого UX-райтингу персони є обов'язковими, бо інакше незрозуміло, для кого ти пишеш. А значить, шанси написати хороший копі — невисокі.
Ще мені дуже сподобалися заняття з копі. Замість того щоб навалювати на нас теорію, Льоша дав нам простий і зрозумілий чек-лист гарного копі. Його можна в прямому сенсі зберегти собі на комп'ютер і йти за ним: перевірив себе по 10 пунктах — і все супер.
Розкажи про найцікавіше завдання курсу.
Новою темою для мене став Tone of Voice та стайл-гайд. Було дуже класно писати той самий меседж із різним TOV — грайливо, straight to the point, абстрактно. Я дивилася на результат і (навіть не знаю, як це описати) відчувала, як буквально перевертається моє розуміння. Ти бачиш, наскільки сильно ти, UX-райтер, впливаєш на те, як користувач сприймає твій текст.
Але найулюбленіше (і найскладніше) завдання — написання текстів для транзакційних комунікацій. До цього моменту я розуміла, що це, але лише з погляду дизайну.
Льоша пояснив, що транзакційні комунікації — це повідомлення продукту, які викликані дією користувача або вимагають від нього якихось дій. І ще він багато розповідав, як робив цю комунікацію у своїх проєктах, наводив реальні приклади. Це було прямо супер.
У завданні потрібно було написати копі для різних каналів комунікації — смс, імейл та in-app повідомлення. І якщо імейли та in-app — досить розповсюджена штука, то смски у своєму дизайнерському житті я ніколи ще не писала. Це було дуже прикольно. Виходить такий holistic and consistent product design — ось такий у нас Tone of Voice, ось він тобі прийшов в імейлі, в самому додатку і ще в смс.
Льоші дуже сподобалося, як я зробила завдання — бо я ці повідомлення ще й задизайнила. Але ще я припустилася багатьох смішних помилок через неуважність — різне ім'я користувача на різних екранах, пропущені крапки. І Льоша такий: «Ну камон, де ж крапка?».
Ще було складно відповідати обраному Tone of Voice. Я зробила не найлегший TOV — мій продукт говорив з такою трошки іронією, але доброю, як друг, який тебе трошки підколює, але з любовʼю. Я весь час забувала про цей TOV, скочувалась в інше. Льоша це помічав: «Я ж бачив твій Tone of Voice, давай повернемося до нього». Отже, я переписувала, переробляла, але в результаті все вийшло.
Головні takeaways курсу.
1. UX-writing — це невід'ємна частина дизайн-процесу, яка відіграє найважливішу роль під час створення досвіду користувача. Її не варто недооцінювати.
2. Без хорошого UX-райтингу не буває хорошого досвіду користувача, тому що саме через копі наш продукт спілкується з користувачем. Це усвідомлення вивело мене на якийсь абсолютно новий рівень розуміння продукту.
3. UX-райтер і продакт-дизайнер мають бути найкращими друзями, тому що вони працюють у зв'язці. Якщо до тебе приходить дизайнер, дає екрани та просто каже: «Напиши текст сюди» — це не ок. Рішення мають приймати усі разом.
Ти до курсу — і ти після курсу. Що змінилося та продовжує змінюватися?
Одразу після закінчення курсу я пішла додавати стайл-гайд і Tone of Voice у дизайн-систему продукту своєї компанії.
Я — та людина, яка створила цю дизайн-систему, я за неї відповідаю. Але раніше замість Tone of Voice у нас був просто блок із побажаннями на кшталт «великі літери тут не пишемо» і «коми ставимо ось сюди». Тепер я знаю, що так не має бути. У мене з'явилася місія топити за важливість UX-райтингу. Щоб будь-який дизайнер, який прийде до нас в компанію, знав, як створювати класний досвід користувача через текст.
«UX-райтинг став моєю новою перспективою»
Діана Кусаінова — 24 роки — редакторка
Розкажи про свій бекграунд.
За освітою я журналістка і завжди працювала з текстами: редакторкою та копірайтеркою. Робила вебконтент для видавництв та стартапів. Наразі я на фрилансі пишу статті про IT і шукаю місце в штаті хорошого продукту — англомовного та корисного.
По які знання ти прийшла на UX WRITING?
Я дуже люблю вчитися — і UX-райтинг був новою висотою, яку я хотіла взяти. Ще я відчуваю, що нейромережі нас наздоганяють — і роботу збережуть ті, хто гнучкий у темах і має дещо більше, ніж просто уміння робити тексти. Тому я хочу діяти на випередження — намагаюся розвивати не лише звичайні «текстові» навички. Це з одного боку.
А з іншого боку, нещодавно я втратила роботу — і UX-райтинг став моєю новою перспективою, переналаштуванням професії та думок.
Що з теорії виявилося для тебе найкориснішим?
Мені дуже допомогла теорія про Tone of Voice (TOV) — ця тема є актуальною не тільки для UX-райтингу, але й для нього теж. Я розібралася, якими бувають тональності в голосі брендів і в чому їхні нехай тонкі, проте відмінності.
Мені завжди було непросто розкласти в голові, що таке TOV бренду, — тож, думаю, ще багато разів повертатимусь до схем з цієї лекції. І в принципі я не стикалася у роботі з чітко прописаними гайдлайнами. Завжди якісь абстракції, на інтуїції, — а тут усе по поличках.
Розкажи про найцікавіше завдання курсу.
Моє улюблене завдання з курсу — «Роль UX Research у роботі з текстами». Я робила рисерч для свого курсового проєкту — додатку для доставки їжі.
Я налаштувала себе на те, що буде складно, — і відтягувала до останнього. У мене небагато друзів, і я не уявляла, де знайти людей для інтерв'ю. У результаті написала до групового чату письменниць (я регулярно проходжу письменницькі курси, щоб було легше писати прозу) — і того ж дня провела цілих два інтерв'ю.
Рисерчити виявилося неймовірно цікаво: збирати та структурувати інформацію, знаходити спільне між відповідями. У результаті я швидко знайшла «ключ» — зв'язок між інтерв'ю та (по суті) особливість свого курсового проєкту. Ось що я виявила: багато кому важливо знати, що кур'єри доставки їжі працюють у хороших умовах і отримують нормальну зарплату. Ніхто не хотів експлуатувати інших, користуючись додатком.
Я отримала хороший фідбек від Льоші, але особливо приємно було те, що на одному з наступних занять він згадав мою дослідницьку знахідку — що людям важливо знати, як додаток обходиться з кур'єрами. Це мене надихнуло — і переконало, що я вмію не лише писати, а й досліджувати.
Головні takeaways курсу.
1. Писати простіше. Простота — це насправді велика перевага текстів, і не лише в UX. Прості тексти легше сприймаються та краще доносять інформацію. Намагаючись бути оригінальними в усьому, ми, по суті, змушуємо авдиторію робити додаткову роботу.
2. Слова мають бути обґрунтовані. В ідеальній системі кожна копі інтерфейсів має спиратися на дані та дослідження. Припускати чи орієнтуватися на себе — погана практика.
3. Треба стежити за процесами не лише в роботі над текстами, а й у тому, як використовується додаток. Треба вибудовувати зв'язковий ланцюжок поведінки авдиторії, її взаємодії з продуктом. Тобто відстежувати, як один текст працює з іншим, як один досвід використання перетікає у наступний.
Ти до курсу — і ти після курсу. Що змінилося та продовжує змінюватися?
До курсу я була дезорієнтована (і не лише у роботі), а тепер чіткіше бачу перспективу — розумію, що мені треба зробити, куди рухатися. І я маю для цього цілий проєкт у портфоліо — проєкт, у якому я зробила все, на що була здатна. І я трохи ним пишаюся.
А ще нещодавно я вперше відгукнулася на вакансію Junior UX-writer. Поки чекаю на відповідь — і вже відчуваю, як майбутнє стає радіснішим.