Взимку дні стають дедалі коротшими — і темрява здається нескінченною. В цю пору земля завмирає в очікуванні весни й тепла, а люди сповільнюються в передчутті різдвяно-новорічного дива, яке витає в повітрі.
SKVOT підготував добірку книжок на різний смак. Вони допоможуть зігрітися навіть у найхолодніші вечори. Тут про кохання та любов, святкові несподіванки та (не)випадкові збіги, карколомні пригоди й спокій домашнього вогнища, а найбільше — про взаємини між людьми та світло наших сердець.
#1. «Різдвяні кружляння», Крістіна Лорен
Мейлін Джонс 26 років. Після невдалої спроби збудувати кар'єру в мегаполісі їй довелось повернутися в батьківський дім та влаштуватися на роботу, яка не приносить задоволення. Особисте життя також не складається — ось вже 13 років дівчина таємно закохана в друга дитинства, проте не наважується зізнатись у своїх почуттях.
Єдина незмінна радість — різдвяна відпустка в штаті Юта. Там, у затишній зимовій хижці, батьки та їхні найближчі друзі справляли свята ще задовго до народження дітей. Мей здавалося, що традицію ніщо не може зруйнувати. Втім, цього року все пішло шкереберть. Можливо, то був останній шанс зібратися разом — вона не лише не скористалася нагодою зблизитися з Ендрю, але й все зіпсувала.
Дорогою додому дівчина мріє дізнатися, що таке справжнє щастя. І раптом розплющує очі в літаку, що летить до Юти.
«Різдвяні кружляння» — небанальний любовний роман, який тримає в напрузі до самого фіналу. Мейлін Джонсон опиняється в часовій петлі та мусить навчитись не лише боротися за щастя, але й жити з ним. У книзі багато еротичних сцен, проте ще більше — комічних та сумних життєвих ситуацій, в яких чи не кожен впізнає себе. Тут і глибокі роздуми, і несподівані вчинки, і родинний затишок, і щира дружба тривалістю в ціле життя.
#2. «Біжи, вовче», Черстін Екман
Цей роман — один із моїх незмінних фаворитів. Я читала його в спекотні травневі дні 2023 року, втім, навіть тоді вдалося сповна відчути відтворену авторкою атмосферу прадавніх зимових лісів Ґельсінґланду, що на півночі Швеції.
Життя 70-річного єгеря Ульфа Норрстіґа кардинально змінюється після зустрічі з вовком. Досвідчений мисливець, для якого вбивства тварин — буденна справа, спосіб заробити на життя й прогодувати родину, несподівано для себе замислюється про виправданість полювання. Всередині щось наче зламалось, і це помічає не лише він, але й всі навколо.
«Я думав: ми загарбники Землі. Ми перетворюємо її на одну велику токсичну спільноту. Ми вбиваємо життя в морях та лісах, і я більше не хочу брати в цьому участі», — подумки зауважує Норрстіґ. У пам'яті виринають спогади про таке віддалене в часі мисливське дитинство, яке він отримав у спадок від батька й діда.
Це перша перекладена українською мовою книжка Черстін Екман, однієї з найвідоміших сучасних шведських письменниць. «Біжи, вовче» помітно відрізняється від інших романів з її доробку — адже більшість із них мають гострі детективні сюжети, натомість це помірна та врівноважена історія. На шляху до себе нового Ульф стикається з різними випробуваннями, нерозумінням з боку найближчих, розгубленістю. Втім, усі труднощі — тимчасові.
Джерело: Читомо
#3. «Доґґерланд. Сніговерть», Марія Адольфсон
Другий роман із серії про Доґґерланд, вигаданий архіпелаг у Північному морі між Великою Британією та Скандинавією, край холоду і блискучого морозного сонця.
Детектив-інспекторка Карен Ейкен Горнбі лікується після поранення, яке отримала під час виконання службових обов'язків. Нарешті вона повернулася додому, попереду різдвяні вихідні й ніщо не віщує лиха. Та все змінює один дзвінок від керівника — Карен доведеться передчасно зупинити святкову вечірку та негайно повернутися до роботи, адже на острові Нооре в старій затопленій вугільній шахті знайдено труп чоловіка. Невдовзі стається ще одне жорстоке вбивство.
З цим місцем Карен пов'язують теплі дитячі спогади, втім, минуло багато часу — і все змінилось. Острів більше не видається затишним. Нині тут панує така невчасна хуртовина, така зловісна сніговерть, а на кону — життя.
Ця книжка — найкращий вибір для фанатів детективного жанру.
#4. «Твоє, моє і наше Різдво»
Антологія короткої прози сучасних українських письменників та письменниць, до якої увійшли твори Ольги Богомаз, Анни Грувер, Віталія Дуленка, Тані Касьян, Юлії Лаби, Софії Мокій, Кирила Половінка, Валерія Пузіка, Надії Сухорукової, Марії Титаренко, Христини Шалак, Юлії Мак, Олени Пшеничної, Сашка Столового та Анастасії Левкової.
Чим є Різдво для кожного з нас? Адже це можуть бути й дитячі спогади про тепло родинного кола, і хрусткий сріблястий сніг, що рипить під ногами, коли вибігаєш на ґанок в очікуванні першої зорі, і вертеп, в якому довго розглядаєш скромний побут родини новонародженого Ісуса, і ще безліч-безліч різного. А може бути й тихий відгомін незвіданого свята.
«Різдво приходить м'яким світлом із твого дитинства. Можливо, воно не має для тебе дванадцяти страв, старих родинних традицій, рушників та прикрас від жінки до жінки. Проте має любов і тиху радість, і хліб — за всіх померлих. І ось уже ти несеш їх далі. Намагаєшся не розгубити», — пише Анна Грувер в оповіданні «Тихе, териконське».
У збірці «Твоє, моє і наше Різдво» автори повертають відчуття затишку, оповідають про тяглість традицій, важливість пам'яті й роль непомітних у буденному поспіху дрібниць, що творять свято навіть у найскладніші часи. В книзі легенди об'єднуються з реальністю, вигадане йде пліч-о-пліч із побутовим — не завжди приємним. Втім, попри тривоги й страхи, попри втрати й замовчаний біль, попри різницю між звичаями (або ж навіть їхню відсутність), тут відображено мозаїку різноголосих історій про світло, надію та любов.
Джерело: Лабораторія
#5. «Цієї ночі сніг упав»
Нова поетична антологія, під обкладинкою якої зібрано «зимові» вірші українських авторів — представників різних поколінь та літературних напрямів: від Павла Тичини, Євгена Маланюка, Богдана-Ігоря Антонича — до Сергія Жадана, Мар'яни Савки, Катерини Калитко, Артура Дроня та інших.
Назвою збірки став рядок із поезії Миколи Вінграновського, написаної ще в 1963 році:
Цієї ночі птах кричав
У небо відлетіле.
Цієї ночі сніг упав —
На чорне впало біле.
Ця книжка — подорож зимою крізь поезію: вона веде від мелодійних описів снігу до тривожних віршів про війну. В ній — передчуття свят, пам'ять дитинства, тиха молитва і світло, що прокладає шлях навіть у найтемніші часи.
#6. «Проєкт "Різдвяні янголи"», Марія Каменська
Збірка оповідань для тих, хто вірить у дива. Це легкі та затишні історії, що нагадують: кожен із нас може бути чиїмось янголом. Ми і є творцями простору, в якому живемо, і від наших дій або слів залежить наповненість світу. А добро, навіть якщо воно зроблене неусвідомлено, здатне поширюватися та лікувати душі тих, хто втратив віру в диво.
Письменниця зазначає: «Я навіть не думала, що колись буду писати теплі зимові історії, в яких герої, як і герої моїх улюблених фільмів, будуть закохуватися, вірити в краще, а інколи й в неможливе, проявляти людяність і творити для себе та інших дива. Але так сталося».
Марія Каменська створювала ці оповідання впродовж кількох зим, і зрештою до збірки увійшли її найулюбленіші тексти. «Знаю, в це складно повірити, але все йде правильно, так, як і має бути, незалежно від того, здійснюються чи не здійснюються бажання, прохання або мрії», — каже один із героїв. І я гадаю, він має рацію.
Джерело: Yakaboo