Skvot Mag

Як малювати емоції

Вигин брови, розмір зіниці та програми для анімації обличчя.

Як малювати емоції
card-photo

Катя Кульбачко

автор в SKVOT

23 червня, 2020 Ілюстрація Стаття

Малювати людину складно, а її емоції — ще складніше. Персонаж може бути дуже простим за будовою, але рухатися і мінятись на обличчі повинен по-справжньому. Інакше навіть непогано намальований герой збере більше глядацьких «не вірю», аніж поганий актор бюджетної мильної опери.

Спробували розібратися, як через міміку та жести передавати те, що відчуває персонаж.

Навіщо персонажу емоції

Зовнішній прояв емоцій — наочна ілюстрація того, що думає і що відчуває герой. Якщо він сумує, зовнішні куточки очей опускаються донизу, губи тремтять, а якщо задоволений — м'язи обличчя розслабляються, з'являється легка посмішка, а верхні повіки трохи опускаються.

Без яскравої міміки та рухів персонажам значно складніше викликати у глядача симпатію чи будь-які інші почуття — а якщо не буде емоційного відгуку, не буде справжнього інтересу.

Дослідження у галузі нейробіології показали: якщо глядач зчитує емоцію персонажа і вірить йому, його організм реагує на рівні хімії. Виділяються кортизол та окситоцин — гормони, що відповідають за концентрацію та радість. Отже, через емпатію глядачі втягуються в анімацію, рекламу чи гру ще сильніше.

Привабливість, або харизма — це один із 12 принципів анімації, які розробили аніматори студії Disney Оллі Джонстон та Френк Томас ще у 1981 році. Принцип полягає у тому, що герой повинен приковувати до себе увагу глядачів і викликати емоційний відгук.

І це історія зовсім не про милих кроликів у центрі сюжету. Лиходіїв і другорядних героїв вона теж стосується. Кожен персонаж повинен мати харизму. У кіно вона передається через акторську гру, а в анімації — через міміку та жести, які малює ілюстратор.

Дізнатись більше
 

Мапа емоцій

Найпростіший спосіб передати емоцію — через вираз обличчя, тому що кожна емоція приводить у рух великий набір м'язів. Наприклад, коли ми посміхаємося, то не тільки піднімаємо куточки губ, але й примружуємося, а коли злимося — губи щільно стискаються, а очі перетворюються на щілинки.

Максимально повну мапу емоцій склала лондонська художниця та ілюстратор Джумана Медлей — раніше вона робила проєкти для Leo Burnett та Saatchi & Saatchi, а зараз працює консультантом в Apple.

Мапа показує, як від нейтрального виразу обличчя поетапно перейти до максимально експресивного. На ній — 58 емоційних станів, поділених на тематичні групи: подив, радість, гнів, смуток та розслабленість. Для кожної емоції є ілюстрація та короткий опис того, що відбувається з різними частинами обличчя у момент цього переживання:

Вираз обличчя у деталях

«Як уявити персонажа, який переживає якусь емоцію? Спробуйте спроєктувати його почуття. Беріть кадри з фільмів, спостерігайте за людьми і частіше вдивляйтеся у дзеркало. Все це, а також розуміння індивідуальних особливостей персонажа допоможе при створенні виразу обличчя», — говорить аніматор Дана Боадвей-Массон, яка робила ролики для ігор Halo 3 та ODST.

Вигин брови або ямочки, що раптом з'явилися на щоках, і справді можуть змінити обличчя персонажа та передати емоцію, яку він відчуває. Пройдемося окремими частинами обличчя — очима, ротом і носом, — аби зрозуміти, як вони можуть передавати почуття персонажа.

Очі та брови

Повністю змінити вираз обличчя можна за допомогою самих тільки зіниць. Наприклад, звужена зіниця передасть страх, а розширена — зацікавленість і симпатію:

Брови також допомагають передати емоції. Брова ділиться на дві частини: основу та вигин, які здатні рухатися незалежно один від одного. Вони можуть бути в стані спокою, підняті чи опущені, й емоційне тло персонажа від цього змінюється у широкому спектрі, від розчарування до дикого гніву:

«Реакцію» брів видно швидше, і вона відчувається гостріше, ніж зміни інших частин обличчя і тим паче — тіла. Брови ніби запускають мімічний ланцюжок. Тож, якщо рухів голови і тіла забракне для передачі потрібних емоцій, допоможе продумана анімація брів.

Рот

Губи оточені великою кількістю груп м'язів, тому тільки їхній вигин може надати новий відтінок виразу обличчя персонажа. З їхньою допомогою легко висловити радість і захоплення (ліворуч) або гнів і огиду (праворуч):

Схема міміки рота. Зображення: clipstudio.net

Окрім того, рот може рухатись асиметрично — і це додає ще більше відтінків. Наприклад, усмішка одним куточком рота вийде стриманішою, ніж двостороння.

Ніс

Коли анімуєш ніс, важливо пам'ятати, що він рухається синхронно з губами. Щоб анімувати ніс, художник працює з його кінчиком (тягне його вгору, вниз і в боки) та ніздрями (звужує і розширює їх).

Щоб висловити огиду, кінчик носа має бути піднятий, а перенісся трохи зморщене (2 і 3), а для емоції гніву потрібно намалювати персонажу ніздрі розширеними (4):

Схема міміки носа. Зображення: clipstudio.net

I like to move it, move it

Якщо обличчя персонажа в кадрі не показано крупним планом, то брати на себе роль «показника емоцій» має тіло. Воно передаватиме їх через пози та активні рухи.

Наприклад, у «Сімпсонах» герої часто висловлюють радість через танець, а вираз обличчя залишається статичним. Той самий прийом використовують у «Таємниці Ґравіті Фолз»:

Щоб передати почуття через рух, треба подумати про те, як вони проявляються у тілі. Від страху чи холоду шкіра стає гусячою, від хвилювання на лобі виступає піт, а від злості пальці стискаються в кулаки. Опущені плечі виражають смуток і втому, від припливу впевненості випрямляється постава — і таке інше.

Ікона анімації — Хаяо Міядзакі — передавав емоції через ледь помітні рухи, що складалися у загальну картину. Наприклад, в аніме «Рибка Поньо на кручі» він залишив головну героїню босою. Коли вона раділа, її емоції виражалися через стрибки та розчепірені пальці на ногах.

Шпаргалка FACS

Facial Action Coding System — мануал доктора психології Арміндо Фрейтас-Магальяйнса. Це система кодингу емоцій, оцифрованих знань про міміку.

FACS пов'язує кожну емоцію у мозку з тим, які м'язи в тілі за неї відповідають. Так з'явилася величезна цифрова бібліотека з описами, фото- та відеозразками прояву почуттів різних людей. Наприклад, можна подивитися, як виглядає смуток на обличчях різних вікових груп (від дітей до людей похилого віку), рас та культур (від білих американців до представників племен із Папуа-Нової Гвінеї).

Її розробляли для навчання працівників поліції та спецслужб, митників і психологів, але потім FACS став золотим стандартом і для мультиплікаторів. Наприклад, «Історію іграшок» та «Шрека» створювали з використанням цього мануалу.

«Демоверсію» керівництва можна знайти в книгах Пола Екмана — реального вченого, який став прототипом головного героя серіалу «Теорія брехні». Наприклад, у книзі Екмана «Психологія емоцій» — маса ілюстрацій та схем руху м'язів обличчя, які можуть стати референсами для художників.

 

Програми для анімації обличчя

Програми для анімації обличчя — гарний помічник для ілюстраторів. Там можна змоделювати конкретну емоцію чи звук, який має видавати персонаж. У такі програми можна завантажити власне відео та «списати» мову тіла з нього:

Adobe Character Animator — програма із сімейства Creative Cloud. Вона анімує не лише обличчя, а й рухи. Персонаж може ходити, вказувати на щось, тримати предмети, головне — задати параметри.

Cartoon animation 4 — професійний інструмент для створення 2D-анімації персонажів, що також підтримує захват рухів обличчя для анімації в реальному часі. Можна використовувати його з будь-якою вебкамерою, а також з iPhone X або вище, але необхідно буде встановити додаток Live Face.

CrazyTalk 8 — це проста програма, в якій створюють анімації з 3D- і 2D-персонажами. До неї завантажують заздалегідь записаний звук або навіть текст, а потім програма анімує обличчя персонажа під це мовлення. Для текстових файлів можна налаштовувати наголоси, інтонацію, тривалість окремих звуків і самого файлу.