Більшість сценаристів мріють про те, щоб рано чи пізно їхній сценарій був екранізований або потрапив на конкурс. Проте для того, щоб ідея змогла розглядатися, сценариста попросять — серед іншого — показати логлайн або синопсис.
Якби продюсери читали всі-всі-всі сценарії, щоб пропонувати співпрацю, ми б не мали масштабної та швидкої кіноіндустрії. Якби журі читали всі сценарії конкурсантів у першому турі, то конкурси тривали б вічність. Саме тому існують формати короткого опису сценарію, які «продають» його далі.
Розповідаємо про ці короткі форми. Пояснюємо, що таке логлайн і синопсис, яку задачу вони виконують та як навчитись вміщувати сценарій фільму в декілька речень.
Що таке логлайн
Логлайн — це короткий опис фільму, який передає центральний конфлікт історії. Зазвичай цей текст складається з 1–2 речень (25–50 слів). Логлайн має відповідати на низку запитань:
- — хто головний герой
- — що з ним відбувається
- — який головний конфлікт сюжету
Мета полягає в тому, щоб написати настільки привабливий логлайн, щоб він зачепив режисера, продюсера або члена журі — і змусив цю людину прочитати весь сценарій. З його допомогою також можна «презентувати» сценарій на неформальній зустрічі, де є режисери чи продюсери, — привернути до себе увагу та отримати запрошення в продюсерську студію. Ще логлайни можна продати як ідеї. Так, сценарист Блейк Снайдер (автор книги «Врятувати кицьку») залишив читачам свій імейл — і запропонував надсилати туди свої логлайни.
У написанні сценарію рухатись потрібно поступово — від малого до великого. Тож сценарій починають писати з логлайну. Він допомагає сфокусуватись на основній сюжетній лінії та задає логіку для більшої форми. Саме тому логлайн — найважча частина написання сценарію. В кілька речень треба зашити зміст того, що в тебе ще навіть не написано.
Якщо ти боїшся, що в тебе нічого не вийде, потренуйся: обери якийсь відомий фільм або серіал, напиши до нього логлайн — і запропонуй друзям відгадати, про що йде мова. Ось так можуть виглядати логлайни до фільмів:
- «Вічне сяйво чистого розуму» — «Коли їхні стосунки псуються, пара проходить медичну процедуру, щоб стерти одне одного з пам’яті».
- «Лобстер» — «У недалекому майбутньому за законами Міста самотніх людей забирають до Готелю, де вони зобов’язані за 45 днів знайти своє кохання, інакше їх перетворюють на звірів і відправлять у Ліс».
Щоб логлайн вийшов вдалим:
#1. Не розкривай усі карти. Хороший логлайн — лаконічний, цікавий та спонукає прочитати весь сценарій. Тому він у жодному разі не видає кінцівку.
#2. Показуй активні дії. В логлайні цікавіше читати такі «активні» слова, як «подорожує», «воює», «бореться», аніж «думає», «вважає», «мріє». Таким чином сценарій вимальовується в голові.
#3. Не перевантажуй логлайн деталями. Уявімо, якби логлайн до фільму «Вічне сяйво чистого розуму» виглядав так: «Хлопець приголомшений тим, що його колишня дівчина стерла спогади про їхні стосунки, тому він у відчаї вирішує теж стерти її зі своєї пам’яті. Та згодом лікарі розуміють, що підсвідомість головного героя відмовляється забувати кохання». Це приклад поганого логлайну — тут забагато інформації.
#4. Не використовуй імена персонажів. «Величезний огр-людожер», а не «Шрек», «детектив-консультант», а не «Шерлок Голмс». Персонажі існують лише у твоїй уяві — треба дати їм ознаки, аби вони зʼявилися ще в уяві читача.
Що таке синопсис
Якщо захочеш показати свій сценарій режисеру або подати заявку на сценарний конкурс, з високою ймовірністю, окрім логлайну, потрібно буде показати ще й синопсис. Так інша сторона зрозуміє, чи її уявлення про сценарій, яке утворилось після логлайну, відповідає уявленню автора.
Синопсис — це короткий виклад концепції сценарію, з основними сюжетними лініями та головними героями. У Голлівуді синопсис також називають one-pager, адже в ідеалі він займає одну сторінку.
Якщо логлайн — це короткий виклад того, про що твій фільм, синопсис — детальніший переказ сюжету твоєї історії. Незалежно від жанру фільму синопсис і логлайн не можуть бути однаковими.
Синопсиси схожі на трейлери у кінотеатрі, але зі спойлерами. Трейлери дають глядачам уявлення про те, що це за фільм і чи достатньо він цікавий, щоб на нього піти. Так само синопсиси допомагають режисерам зрозуміти, чи варто витрачатись на створення цього фільму.
Щоб синопсис вийшов вдалим:
#1. Використовуй теперішній час. Навіть якщо розповідь ведеться в минулому часі, синопсиси краще писати в теперішньому. Завдяки цьому читачу буде легше змальовувати кожну сцену в голові.
#2. Пиши від третьої особи. Сюжет потрібно розповідати від імені автора, а не одного з героїв, — так читач зможе «прожити» сценарій твоїми очима. Тож використовуй займенники «він», «вона», «вони».
#3. Використовуй просту мову. Звісно, хочеться показати свою начитаність та красномовність, але це не допоможе краще зрозуміти сюжет, а навпаки — нашкодить цьому. Пиши синопсис фільму так, як ти розповідав би про нього друзям.
#4. Пиши у стилі жанру. Якщо це комедія, то і синопсис має бути комедійним, якщо жахи — після прочитання синопсису має бути лячно.
#5. Поділи сюжет на блоки. Виділи основні, на твою думку, сюжетні лінії та розпиши їх на 2–3 речення, а потім додавай більше деталей в кожен із цих блоків.
#6 Спойлери. Якщо в логлайні кінцівка не розкривається, то в синопсисі все навпаки. Режисер має зрозуміти, як ти бачиш кінцівку фільму і наскільки вона вдала.
Як перевірити логлайн та синопсис
Якщо здається, що з твоєю короткою формою є проблеми, перевір логлайн та синопсис на дружній авдиторії — друзях, знайомих, колегах.
Перевірка логлайну. Оскільки написання сценарію ми розпочинаємо з логлайну, то і перевіряти спершу потрібно його. Прочитай логлайн своїм близьким — і постав такі запитання:
- — Ви хотіли б почути повну історію?
- — Що вас найбільше зацікавило?
Відповідь на перше запитання прояснить, наскільки тема цікава, а завдяки другому можна перевірити, чи правильно виставлений фокус.
Якщо після багатьох спроб все ще не виходить написати вдалий логлайн, це може означати, що у початковій ідеї чогось не вистачає. Тоді потрібно повернутись до сюжету й подумати, що там варто змінити.
Перевірка синопсису. Зрештою, якщо логлайн вийшов успішним — тоді час перевіряти синопсис. Це може зайняти більше часу, адже тепер твої знайомі мають оцінити не просто ідею, а весь сюжет. Загалом кількість запитань, які варто поставити, залежить від жанру, обсягу, кількості сюжетних ліній тощо. Та є кілька універсальних:
- — Якими ви уявили головних героїв?
- — Яка частина вам сподобалась найбільше/найменше?
- — Яке ваше ставлення до головних героїв?
Запитання про головних героїв дуже важливі, адже глядачі можуть відчувати до них співчуття, байдужість, прихильність, злість тощо — і дуже важливо, щоб ці емоції збігалися з тими, що хотів донести автор.
Не хвилюйся, якщо синопсис не вдається написати за декілька спроб, це досить тривалий процес. Проте не потрібно редагувати його безліч разів. Якщо після 3–4 редагувань все одно виходить неякісно, краще його повністю переписати. Тоді ти зможеш зосередитись на сюжеті й думатимеш про нього, а не про помилки.
Продати можна не лише сюжет, а й просто ідею. Це практикується у США — якщо продюсеру сподобається ідея фільму, то він купить її навіть без сценарію.