У паралельному світі до школи попкультури ходять кіно, серіали та шоу. Вони здають там гетеронорматив. Серіал «Друзі» отримує «відмінно», бо всі головні герої в ньому — гетеросексуальні. Кеті Перрі теж склала. Попри те, що вона kissed a girl, її пісня — про гетеросексуальну чоловічу фантазію. А «Супермама» взагалі має грамоту за найбільшу концентрацію гендерних стереотипів на квадратний сантиметр екрана.
Ми розібралися, що таке гетеронормативність, чому вона шкідлива і як фільми, серіали, шоу та реклама п(р)одають нам картинку світу, де всі жінки — «жіночні», всі чоловіки — «мужні», а одностатевих стосунків просто не існує.
#0. Інтро в гетеронормативність
Зумери та міленіали (і всі покоління до них) виросли у світі, де гетеросексуальність вважають за єдину норму. Фільми, серіали та навіть мультики транслювали (і досі транслюють), що чоловіки та жінки мають відігравати традиційні ролі в суспільстві (здобувача та берегині). І, звичайно ж, що всі люди мусять прагнути до створення сім'ї з людиною не своєї статі. Тому люди можуть несвідомо сприймати гомо- та бісексуальність як відхилення від норми, а не її варіацію.
Це про гетеронормативність — світогляд, у якому потяг до людей іншої статі є єдино правильною формою стосунків. Таке уявлення шкідливе для тих, хто не вписується в ці норми: гомосексуалів, бісексуалів, небінарних людей, etc. І для гетеросексуалів теж (далі пояснимо чому).
Гетеронормативні патерни є в сучасних, притомних та навіть легендарних фільмах, серіалах і мультиках. Ними можуть похизуватися «Красуня та чудовисько», «Американська сімейка» і «Теорія великого вибуху». Тут розкажемо про базові терміни, які гетеронормативність принесла в попкультуру.
#1. Фемінність
Це те, що люди звикли називати жіночністю. Саме за допомогою фемінності часто продають товари та послуги: від Calvin Klein до дитячої білизни. А у фільмах, серіалах і кліпах фемінність є ключовою в романтичних сюжетах: вона допомагає глибше розкрити людину, герой закохується в героїню саме через її фемінні риси, а зображення конвенційно привабливої жінки додає естетики картинці.
Фемінність не є біологічною характеристикою людини, вона з’являється з дорослішанням (про це розповідають батьки, дитина бачить в інтернеті чи по телевізору). Такі набуті риси називаються патріархальними надбудовами.
Фемінність — це про:
1. Зовнішність. Популярна культура надає перевагу жінкам конкретної зовнішності: високі, худі, з манікюром, депіляцією та довгим волоссям (тільки на голові). Їх досі можна зустріти на обкладинках Vogue, Cosmopolitan чи Elle. Поодинокі обкладинки з жінками іншої комплекції подаються як прорив у світі моди, а не як варіація норми.
Також фемінність — це про доглянутість. Доглянутістю часто називають «адаптивки». Це б’юті-процедури на кшталт мейкапу (але обов’язково невульгарного), манікюру (але не занадто яскравого) та незручних підборів.
Обкладинки Vogue, Cosmopolitan та Elle 2024 року
2. Поведінку та манери. Фемінність у попкультурі часто асоціюється з граційністю, м’якістю, емоційністю і турботливістю. «Чоловічі» риси характеру жінкам нібито не пасують.
Наприклад, Белль із мультфільму «Красуня та чудовисько» від Disney. Белль — молода доглянута жінка, що відповідає традиційним стандартам краси (тоді як її обранець не є конвенційно привабливим чоловіком). Героїня демонструє м'якість, доброту і співчуття (їх традиційно асоціюють із жіночністю). Її поведінка витончена та граційна.
Белль — дбайлива дочка, готова на жертви заради добробуту батька. Белль також стає героїнею-коханою, чия любов і співчуття допомагають зламати прокляття і перетворити Чудовисько назад на принца.
3. Стосунки (обов’язково гетеросексуальні). Жіночі персонажки у фільмах і серіалах часто показані в контексті їхніх стосунків з чоловіками, сім'єю або друзями. А романтичні посідають центральне місце в їхніх історіях.
Є навіть тест Бекдел, який визначає, чи попкультурний твір не упереджений щодо жінок. Тест пройдений, якщо:
- — є принаймні 2 героїні, чиї імена відомі глядачу (читачу)
- — вони взаємодіють між собою
- — і розмовляють не про чоловіків
#2. Маскулінність
Це те, що люди звикли називати «мужністю», — сукупність рис, які суспільство традиційно асоціює з чоловіками:
1. Зовнішність. Маскулінний чоловік — сильний, витривалий, має розвинені м’язи.
2. Поведінка. Чоловіків заохочують бути сміливими, впевненими в собі, рішучими та самостійними. Суспільство вимагає від них готовності до ризику та відсутності страху.
3. Емоційні риси. Маскулінність = стриманість у вираженні емоцій, особливо страху чи смутку. Чоловіки мають бути емоційно стабільними й ніколи — вразливими.
4. Соціальні ролі. Традиційно від чоловіків очікується роль годувальника сім'ї, захисника та лідера. Бо «як чоловік сказав, так і буде».
5. Інтереси та захоплення. Вважається, що чоловіки мусять цікавитися спортом, технікою, наукою, бути активними та прагнути досягнень у кар'єрі.
Існує також токсична маскулінність. Це набір вищеназваних рис, викручених до максимуму. Такі уявлення шкодять як самим чоловікам, так і їхньому оточенню.
Тут ідеться не лише про стримування емоцій, а й про їхнє придушення. Роль лідера в сім’ї трансформується в агресію та насильство. Токсичній маскулінності властива гомофобія, сексуальна об’єктивація жінок і конкуренція за владу.
Наприклад, Тайлер Дерден із «Бійцівського клубу». Тайлер створює клуб бійців, де чоловіки збираються, щоб відчути владу та контроль у поєдинках. Він розв’язує конфлікти насильством і домінуванням.
Слабкість і вразливість для нього недопустимі, бо він же чоловік. Персонаж — альфа-самець, який вважає жінок об'єктами задоволення своїх бажань та потреб. Він маніпулює і тисне на інших. Ну і як же в цьому стартерпаку без гомофобії — в Тайлера вона теж є.
#3. Чому стать не протилежна
«Протилежна стать» розбиває поняття надвоє — створює дихотомію між чоловіками та жінками. Це підкріплює стереотипи про те, якими мають бути чоловіки та жінки. А ще це словосполучення підтримує бінарний погляд на гендер (коли є тільки чоловіки та жінки). Це не враховує різноманіття гендерних ідентичностей, які існують поміж цими двома статями:
- — небінарність (поєднання ознак обох статей)
- — гендер-флюїдність (коли людина відчуває себе і як чоловік, і як жінка — залежно від часу та ситуації)
- — агендерність (відчуття себе поза категоріями чоловіка та жінки)
- — бігендерність (коли людина відносить себе до обох гендерів одночасно та може переходити між ними)
У нульових навіть був серіал Opposite sex («Протилежна стать»). А в «Теорії великого вибуху» Шелдон описує чоловіків як opposite sex до жінок.
#4. Головна любовна лінія завжди гетеросексуальна
У фільмах і серіалах трапляється стереотипна подача романтичних стосунків з традиційними гендерними ролями. Наприклад, «Друзі» — тут усі головні герої мають гетеросексуальні стосунки. До того ж їх порівну — твоє чоловіків і троє жінок. Що викликає бажання у глядача заметчити їх. Любовні лінії між чоловіками та жінками замінюють одна одну протягом десяти сезонів.
Є і лесбійська пара — Керол, колишня дружина Роса, та її дівчина, Сьюзен. Протягом сюжету вони грають весілля і виховують синочка Бена.
Але ця сюжетна лінія ніколи не виходила за межі другорядної. Ба більше, Сьюзен з’явилася в серіалі, коли Керол захотіла урізноманітнити стосунки з Росом і спробувати секс втрьох. Секс не дуже вдався для Роса. Проте опісля Рос і Джої розмовляли про те, що будь-який поганий день можуть прикрасити двоє жінок. Це дає можливість припустити, що реакція Роса була б іншою, якби замість другої жінки був чоловік.
#5. Знайти хлопця = розв’язати проблему
У фільмах і серіалах це проявляється так:
#1. Залежність від чоловіка. Є героїні, що використовують хлопців для розв'язання своїх проблем — Серена ван дер Вудсен із «Пліткарки», Вівіан Ворд із «Красуні» або Голлі Голайтлі зі «Сніданку у Тіффані». Їхнє життя поліпшується винятково (або переважно) через появу в ньому чоловіка. Водночас уявити протилежну ситуацію (коли чоловік залежний від жінки) — складніше.
#2. Ідеалізація гетеросексуального кохання. Фільми та серіали ідеалізують гетеросексуальні стосунки (особливо для жінок). А повне задоволення та щастя жінка нібито може отримати, лише знайшовши успішного чоловіка.
Персонажка «Американської сімейки» — Глорія, молода конвенційно приваблива жінка. Вона вийшла заміж за старшого за неї Джея. Він багатий та впливовий чоловік. До зустрічі з ним Глорія мала злиденне життя: поєднувала кілька робіт із малою дитиною на руках.
Глорія почала зустрічатися з Джеєм і переїхала з гетто в маєток в елітному районі. Тепер вона носить брендовий одяг і подорожує, тоді як до стосунків мала заробляти на все сама.
Звичайно, такі пари існують. Є пари, яким такі стосунки ок. І в таких стосунках точно можливе взаємне кохання. Але цей стереотип для жінок небезпечний — він тягне за собою економічну залежність від чоловіка, пробіл у кар’єрі та no backup plan на випадок розлучення або смерті партнера.