Травень досі залишається найбільш насиченим подіями місяцем — всі готуються до літа, тому намагаються випустити якомога яскравіший реліз. Від того на стримінгах будемо слухати Біллі Айліш і Dua Lipa, в кіно — дивитися на Зендею під час теніс-матчу і на Аню Тейлор-Джой, бриту під «трієчку», в пісках пустелі (до речі, не вперше).
Але найбільше прокачалися виставки, адже відтепер у Львові стало на один артпростір більше («Я Галерея Пентхаус» від Павла Гудімова вже відкрилася), а в Києві покажуть класичні роботи Арсена Савадова.
Це моя селекція найцікавішого, бо насправді було з чого обирати.
Музика
Альбом Dua Lipa Radical Optimism вийде 3 травня, і спершу він обіцяв бути психоделією, трип-хопом та бритпопом. Серед джерел натхнення співачка називала Massive Attack і Primal Scream. Але цього всього не почути на перших трьох синглах. З приємного — Дуа яскраво попрацювала з Таню Муіньо та Микитою Кузьменком над кліпом Illusion. Вийшов класний омаж кліпу Slow Кайлі Міноуг, який хочеться дивитися на найбільшому екрані через масштаб.
17 травня Біллі Айліш випускає третій лонгплей Hit Me Hard and Soft. Артистка у великому інтерв’ю для Rolling Stone на підтримку альбому розповіла, що хотіла залягти на дно перед релізом. Натомість отримала «Ґреммі» та «Оскар» за саундтрек до «Барбі», тож буде продовжувати знищувати самооцінку нереалізованих підлітків, які хочуть подібної кар’єри.
Кіно
Друга серія проєкту «Епізоди. Історії незалежної України» від команди Knife!Films виходить 16 травня в кінотеатрах «Планети Кіно». Успіх їхнього фільму про українську збірну з футболу на Мундіалі 2006 року дозволив продовжити його прокат у кіно, а тому наступної серії довго чекати не довелося. Розкажуть про те, як створювалася культова гра «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля». А оскільки геймдев-курси у Skvot часто робили ті самі люди, що і цю гру, то пропускати таке кіно я не буду.
Хто б міг подумати, що кіно про трійку тенісистів «Суперники» може викликати такі обговорення? У спортивно-еротичній драмі амбітний тенісист (Майк Файст), якого тренує дружина (Зендея), зіштовхується в матчі з її коханцем та своїм другом (Джош О’Коннор). Ще й знімає це Лука Гуаданьїно, на рахунку якого «Назви мене своїм ім’ям» та «Суспірія». Як кажуть у тому мемі, «три квиточки на “Суперників”, будь ласка».
У світі моди за необережне висловлювання тебе викреслюють з історії. У документальному фільмі «Джон Гальяно: Зліт і падіння» розповідається, як антисемітські заяви головного героя стали причиною його звільнення з Dior. Але часи змінюються. Гальяно повертається до високої моди, а нам пощастить побачити це в кіно від режисера «Останнього короля Шотландії» Кевіна Макдональда. До речі, скоро він покаже док про Кличків на одному з кінофестивалів.
Пік популярності «Дюни» нарешті спадає, можна видихнути й зануритися ще в один епос з пісками та запахом бензину. «Фуріоза. Шалений Макс. Сага» (так, я теж не в захваті від локалізації) виходить 22 травня — одразу після прем’єри в Каннах. Це сигналізує, що про блокбастер довго говоритимуть. І на це є причини — Аня Тейлор-Джой та Кріс Гемсворт у нових образах, але у старому світі «Шаленого Макса». Це та комбінація, через яку не соромно купувати квитки в IMAX.
Але якщо треба відпочити від гучних блокбастерів, то є рекомендація теж на 22 травня. «Химера» з актором «Суперників» Джошем О’Коннором — класне авторське кіно про розкрадачів етруських гробниць на узбережжі Тірренського моря. Один із них має дар бачити порожнини в землі, що й наводить грабіжників на скарби. Але разом із даром для головного героя це ще й прокляття, бо він бачить порожнину від втраченого кохання. Хоча «Химера» може спершу здатися вимогливою до глядача, фінал просто знищує своєю метафорою пошуків та несподіваних знахідок.
А 30 травня виходить «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової, яку прем’єрили на Берлінале у 2023 році. Її називають «історією дорослішання на тлі дев’яностих», але в цій драмі можна знайти безліч інших ідей. Наприклад, розлучення батьків тут римується з падінням срср, а замість домінування російської знайшлося місце й українській попкультурі.
Події
Фестиваль американського кіно «Незалежність» (9–15 травня) зібрав лайнап із головних фільмів, які так і не доїхали до великого екрана. Тому подивимось потужну документальну секцію, ретроспективу з трьох стрічок братів Коенів, «Минулі життя» Селін Сон та «Я бачив тебе уві сні» з Ніколасом Кейджем.
А 30 травня на чотири дні відкривається «Книжковий Арсенал» — одна з головних подій українського літературного світу. Будемо знову спостерігати, які книжки вибере президент і що новенького з’явилось у різних жанрах. Цьогоріч секції знову будуть поділені між книжковими магазинами, а не видавництвами, а повний список подій оголосять незабаром.
31 травня стартує міжнародний фестиваль кіно про права людини Docudays UA, на якому покажуть фестивальні хіти, актуальні короткі метри та сильну індустріальну секцію. Пишу про це з упевненістю, бо цього року Skvot колабиться з Docudays UA у незвичайній для обох формі. Деталі будуть згодом.
Виставки
Виставка «Боривітер», присвячена життю і творчості Алли Горської, показала, наскільки масштабно українці цікавляться історичними постатями в культурі. Тому Український дім продовжує традицію та відкриває свій простір для наступної виставки «Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна». Йдеться про культурний феномен 1990–2000-х років — «Парком» і «Живописний заповідник». Художники цієї генерації рухалися в бік індивідуальності й ламали норми радянської псевдоестетики.
На честь десятиріччя Dymchuk Gallery покажуть одразу два проєкти Арсена Савадова — «Донбас-Шоколад» та «Ангели». У першому фотограф фіксував шахтарів та моделей в балетних пачках в одній з шахт нині окупованої Горлівки Донецької області. А в «Ангелах» знімав натурників на узбережжі Чорного моря в Криму взимку 2014 року. Сьогодні обидва проєкти досі віддають абсурдністю і сюрреалістичністю, і це одна з небагатьох можливостей побачити їх наживо.
Фото з проєкту Арсена Савадова Deepinsider («Донбас-Шоколад»), 1997 рік
11 травня у Львівській JamFactory відкривається друга масштабна виставка «Пам’яті тої, що пам’ятає», яка зібрала роботи художників з країн Східної Європи та Центральної Азії між 1950-ми та сьогоденням. Серцем експозиційного наративу називають творчість художниці Аліни Ламах, яку більше знають як дружину монументаліста Валерія Ламаха. Але тут наголос зміщується — і виставлені проєкти змусять замислитись над репресивними системами, гендерним питанням та збереженням і відтворенням пам’яті в мистецтві.
Павло Гудімов відкрив новий артпростір у Львові — «Я Галерея Пентхаус». І одразу нова виставка VER SACRUM (Весна священна), що відсилає до часопису «Віденський сецесіон», заснованого 1898 року. В експозиції покажуть графіку з цього журналу та самостійні твори його художників у діалозі з сучасним мистецтвом.