Подкасти стали new black в індустрії медіа. Зараз складно знайти тему, на яку б ще не говорили в аудіошоу — сольно, з гостями чи в інших форматах. В креативі подкастів вистачає, але далеко не кожний з них вартий тих 30 хвилин в Apple Podcasts. Обкладинка та навіть синопсис — так собі орієнтир.
Віталій Капустян створив короткий, але максимально корисний огляд креативних подкастів. Він розповідає, які з них слухає — і які інсайти та інсайди там ловить.
Боротьба за увагу
Я не особливо помітив, коли подкасти перейшли з течії трендів у повсякденну даність. Свого часу день починався з перегляду професійних сайтів, що пишуть про рекламу та креатив. Потім до боротьби за увагу вступив YouTube. Міцно зайняли свою позицію телеграм-канали, але подкасти легко стали чи не головним джерелом інсайдів рекламного світу.
Думаю, справа у тому, що гість подкасту почуває себе абсолютно комфортно. Тут не треба переживати через кількість знаків та стилістику, як при написанні релізу до індустріального видання.
Люди просто спілкуються між собою. Відсутні непотрібні заморочки з гримом перед камерою. Ну а якщо ще й ведучий шарить в темі не гірше, ніж ти сам, вважай, справу зроблено.
Що слухаю сам
Першим подкастом на території креативу та реклами, що залетів до мого смартфону, став Love This Podcast.
Ведучими виступають Бетс О’Браєн та Джо Картер, креативщики агенції Colenso BBDO, що в Новій Зеландії. Ці двоє мають в своїх портфоліо проєкти для Pedigree, DB Breweries та Samsung, а також статуетки головних креативних фестивалів, у тому числі й Cannes Lions. Тож коли до них в гості приходять колеги-креативщики, стратеги чи маркетинг-директори, вони швидко знаходять спільну мову й добираються до дуже цікавих тем.
Кожне подкаст-шоу несе свою власну цінність. Для себе я розділяю їх на ті, що заряджають натхненням, дають якусь класну практичну інформацію, і просто креативні байки, які потім можна переказати колегам. Love This Podcast знаходиться десь між натхненням і корисною інформацією.
Наприклад, коли в гостях був головний дядько всієї мережі BBDO, Ендрю Робертсон, він розповідав про зустріч з дуже сміливим клієнтом, якому він просто хотів подякувати за те, що той не побоявся прийняти ідею агенції. Той у відповідь сказав, що він не розуміє, в чому тут була сміливість: «Моя робота — рахувати гроші та ризики. Я подумав, що найгірше, що може статись в разі провалу кампанії — з мене посміються в моєму гольф-клубі, але вже за тиждень про це забудуть. Проте в разі успіху ми отримаємо приріст бізнесу за всіма показниками».
Особисто мене такі історії надихають не опускати руки та продовжувати приносити клієнтам сміливі рішення.
З часом я втягнувся. Одного подкасту вистачало на дорогу до офісу, а ось на шлях назад контенту не вистачало. Тоді я доволі випадково наткнувся на шоу On strategy showcase.
Чолов’яга на ім’я Фергюс О’Керролл довгий час працював стратегом у різних рекламних агенціях і навіть відкрив свою власну, Junction Lab, що займається консультаціями клієнтів щодо стратегій.
Чи заради селф-промо, чи заради дійсно безкорисного розповсюдження знань, він почав робити подкасти зі стратегами, що працюють в топових агенціях та створюють гучні рекламні кампанії.
Тут точно можна набрати цілий мішок корисної інформації, оскільки Фергюс зі своїми гостями детально розбирає їхні кейси, докопується до першочергового брифу та виводить співрозмовників на чисту воду: ідея була в стратегію, чи рішення було наскільки класним, що стратегію потім переписували під нього.
Важко сказати, де ще можна послухати покроковий аналіз від брифу до презентації клієнту кампаній для Volvo, що робила команда агенції Forsman & Bodenfors. Чи одночасно почути головного стратега, CCO та ECD агенції AMV BBDO, які відкрито розповідають про те, як зробили чотири комунікації за два роки для іконічного бренду Guinness.
Напевно, за принципом цього видатного пива — «Good things come to those who wait» — в мою бібліотеку потрапив наступний подкаст. Його назва говорить сама за себе — It’s only fucking advertising.
Достатньою самоіронією для такої вивіски наділений ведучий шоу, пан Аарон Старкмен, що наразі обіймає посаду CCO у канадській агенції Rethink. Маючи за плечима 20 років досвіду й три десятки канських левів, з двома золотими включно, Аарон дійсно має санкцію на тролінг реклами.
Цей подкаст завжди про хороший настрій, креативні байки і обов’язкову рубрику «It’s the worst fucking meeting ever». Така атмосфера розв’язує гостям язики — і ось вже Джеф Гудбі на пару з Річем Сільверстейном розповідають, як вивозили всю агенцію в алкокруїз, бо це була єдина доступна форма оплати для одного з клієнтів у той час. Або почути, як Алекс Богускі ледь стримував сміх, коли клієнт невірно підібрав матюки, коли сварив його та всю його команду.
При цьому така форма подачі інформації не відміняє того, що, переосмисливши її, можна цілком легально приміняти ці знання, щоб зробити свою повсякденну роботу ефективнішою.
Виходити за рамки професії
Робота в рекламі трохи замилює погляд на деякі речі, тому мені так подобається наступний подкаст, автор якого не має прямого відношення до цієї сфери. The Accidental Creative створив пан Тодд Хенрі, який загалом намагається розібратись, як працює креативний процес, як приймати критику, в якій формі краще давати фідбек, і багато інших практичних речей, які легко переносяться на рекламу.
Серед попередніх рекомендацій цей подкаст виділяється тривалістю, рідко довше 30 хвилин, та переважно моноформатом — схоже, Тодд не дуже хоче ділити увагу слухачів з гостями шоу. Часом автора заносить в езотерику, але, скоріш за все, поняття мотивації, командної роботи та саморефлексії просто знаходяться в суміжній хмарі тегів до рекламного напрямку.
Навряд подкасти повністю витіснять інші джерела інформації про креатив та рекламу, але саме завдяки живим історіям реальних людей вони будуть підкупати слухачів й перетягувати на себе дедалі більше уваги. Просто дочекаємось, коли хвиля відвертих розмов дістанеться нашого ринку.