Підбивати підсумки наприкінці року — це гарна традиція, яка має розповсюджуватися не лише на весь рік. Часом достатньо пригадати й насичений грудень — а саме таким він був в Україні та світі. Каньє знову обіцяв альбом і не випустив його, найбільша ігрова виставка E3 закрилася, натомість продовжується бум книгарень в Україні.
Різдво додало інфоприводів, зокрема в Українському домі відкрилася нова виставка до грудневих свят. Документальна стрічка «20 днів у Маріуполі» увійшла до шорт-листа «Оскара», а на стримінгах вже показують потенційних претендентів на головну кінонагороду.
Докладніше про кожну подію розповідаю нижче.
1. Книгарні «Фундамент», «Плекай» та новий «Сенс» у Києві
Нові книгарні в Києві — наче гриби після дощу. Але складається враження, що у грудні пройшла злива. Засновники Bloop Books, які вже чотири роки продають книги про візуальне мистецтво та дизайн, нарешті знайшли вільний простір — перший поверх Українського дому. Тож після виставки до них можна завітати на вивчення асортименту. Обіцяють як світові, так і українські видання, серед яких CANactions, Zupagrafika, «Родовід», ArtHuss, ist publishing, «Артбук», CP Publishing та «Довженко-Центр».
Книгарня «Плекай» має іншу, не менш цікаву концепцію. Це водночас і книгарня, і бар із крафтовим пивом. По книжках тут можна знайти вживані та рідкісні видання, а також самому їх приносити. Єдина умова — вони мають бути видані українською з часів нашої незалежності. Куратор допоможе зі встановленням ціни, що принесе прибуток. Тож всі у виграші, і «Плекай» вже може похвалитися першими результатами. За перші сім днів вони продали 167 книг. І, як не дивно, книг вони продали більше, ніж пива. Шукайте на подільській вулиці Спаська, 22.
Бонусом варто згадати «Сенс», який вже зарекомендував себе на Микільському провулку в Києві. Відтепер вони покажуть себе на Хрещатику. Відкриття відбудеться у січні, але її засновник Олексій Єринчак вже розігрує персональну екскурсію в новий простір за донат.
2. Стрічка «20 днів у Маріуполі» увійшла до шорт-листа «Оскара»
Це ще не номінація, але фільм Мстислава Чернова про перші дні російського вторгнення у Маріуполь вже можна називати претендентом. І одразу у двох категоріях — Найкращий міжнародний фільм та Найкращий документальний фільм. В останній номінації також є стрічка Мачека Хамели «Звідки куди», в якій режисер особисто вивозив цивільних зі сходу України до польського кордону під час війни у 2022 році.
«20 днів у Маріуполі» має хороші шанси потрапити у номінацію та, ймовірно, взяти нагороду, адже фільм багаторазово відзначали на міжнародних кінофестивалях. До того ж у кіноспільноти є великий інтерес до теми Маріуполя, а режисер-фотограф отримав разом із колегою Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко Пулітцерівську премію, що неабияк підіймає їхні шанси перед Американською кіноакадемією.
3. Закриття ігрової виставки E3
E3 is dead. З таким повідомленням користувачі соцмереж читали замітку про закриття ігрової виставки E3 (Electronic Entertainment Expo). Це не шок-новина для її прихильників, адже останні два роки виставку взагалі не проводили.
Виставка E3 в Лос-Анджелесі, 2017. Джерело: Medium.com
Для новачків у геймдеві треба пояснити, що із середини 1990-х це одна з найбільших виставок серед відеоігор, геймдев-студій та видавців. І чисельність презентацій росла разом із кількістю відвідувачів щороку. Допоки не трапилася пандемія.
Завадою для відкриття E3 2020 року спершу став COVID-19, а згодом і зменшення інтересу студій та видавців до офлайнових івентів. Альтернативою досі залишається Gamescom, який щороку проводять у німецькому Кельні. Щоправда, через локацію американцям відвідування такого івенту обійдеться значно дорожче.
4. Український інститут і креативна агенція Bickerstaff.932 розробили проєкт для моніторингу геноцидної риторики
Відтепер на сайті Genocide Speech Monitor кожен користувач може безплатно проаналізувати публічне висловлювання лідерів різних країн на 12 тис. знаків на наявність наративів про геноцид. І це відбувається за допомогою штучного інтелекту, який аналізує інформацію з відкритих джерел.
Проєкт приурочений до вшанування 90 роковин Голодомору 1932–1933 років в Україні. Його основна мета — виявити, зокрема і серед російських політиків, прямі та непрямі заклики до знищення націй та народів. Це гарний приклад того, як ШІ інтегрується у важливі ініціативи та допомагає збирати докази щодо злочинів можновладців.
5. Відкриття виставки в Українському домі
По-справжньому зануритися у Різдво пропонують в Українському домі. До 21 січня тут діятиме виставка «ДоДому на Різдво», в якій експонуються традиційні одяг і посуд, килими та прикраси, аудіозаписи старовинних колядок, а також роботи Володимира Шагали, Якова Гніздовського, Василя Омеляненка та інших сучасних майстрів, художників і дизайнерів.
Нинішня виставка — це спосіб переосмислити, інтерпретувати та розвивати українську різдвяну традицію. Організатори зібрали експонати з фондів Національного музею народної архітектури й побуту України, колекції сімʼї Ющенків та інших приватних зібрань.
У січні під час відкриття виставки обіцяють продовжити проводити майстер-класи, лекції, концерти та екскурсії, що відбувалися у грудні.
Бонусом можна зайти в Музей історії міста Києва на вулиці Богдана Хмельницького, 7. Тут відкрили виставку старовинних ялинкових прикрас «Київська ялинка від XIX століття до сьогодення».
6. Реліз «Маестро» Бредлі Купера на Netflix
До вручення премії «Оскар» залишилося два місяці, тому в мережі поступово виходять фільми-претенденти на премію. Серед них і байопік «Маестро» про диригента й музиканта Леонарда Бернстайна. Його зіграв Бредлі Купер («Вартові Галактики», «Похмілля у Вегасі»), який серйозно взявся за перевтілення у персонажа: від манер та міміки — до гриму (за накладний ніс актора особливо сварили у медіа).
Для Купера це може бути хорошим шансом увійти принаймні в акторську категорію, адже критики особливо хвалять його гру. Втім, потенційна конкуренція у нього цього року не менш сильна — Раян Гослінг («Барбі»), Пол Джіаматті («Залишені») та Кілліан Мерфі («Оппенгеймер»).
7. Каньє Вест знову не випустив альбом
Але чи треба він нам? Після контроверсійних нападів у соцмережах на євреїв (а потім недолуге вибачення на івриті), запрошення росіянина Гоші Рубчинського для роботи над брендом репера Yeezy, а також згадки України не в найкращому контексті у новому треку Vultures:
- She want me to put some of this coke in her butt, ugh
- She Russian, I beat up the pussy for Ukraine.
- «Вона хоче, щоб я поклав трохи коксу їй в дупу, фу,
- Вона росіянка, я тр*хнув дівку за Україну»
Здавалося, що гірше вже не буде. Але Каньє репостнув сторіс Гоші Рубчинського, в якому актор Ярослав Могільников (серіал «Слово пацана», так-так, той самий) одягнутий у світшот бренду Yeezy.
15 грудня мав вийти запланований реліз альбому Каньє з Ty Dolla $ign, але його відклали спершу до 31 грудня, а потім і до 12 січня. Це вже традиція для репера — обіцяти випуск нової музики й тримати її до останнього. Хоча з такими меседжами, які транслює Вест останнім часом, ми обійдемося і без нього.