Увесь рік ми писали про фільми, що вийшли, брали інтерв’ю в Джейкоба Елорді, Джорджа Клуні, Ді Капріо, досліджували фешн, спілкувалися з лекторами та дискутували про те, чому жінки не носять підбори, а чоловіки не вміють одягатись. І лише зараз пишемо про себе.
Ті, хто працює, щоби працював Skvot Mag, розказали про речі, які надихали, підтримували, давали сили у 2025. Підбиваємо підсумки та нарешті прощаємося з цим роком.
Женя Сидельнікова, літредакторка/коректорка
Цього року мій партнер долучився до Сил Оборони, тож 2025 видався не найлегшим. І потреба в речах, які тримають кукуху на місці, тільки зросла.
Контрінтуїтивно, але мені допомагають вигрібати горори й трилери. Найкраще, що я бачила у 2025, — це, без жодних конкурентів, «Грішники». Плюс обидві частини Smile, «Зброя», «Єретик», It’s What’s Inside і «Компаньйон».
Найцінніша музична знахідка останнього часу — британець Ren. Жартую, що усвідомлюєш свій вік, коли починаєш плакати під пісні не про нещасне кохання, а про психічні розлади. А під пісню Hi, Ren я ридаю буквально кожного разу — але це завжди якесь катарсичне відчуття. Хочу навіть зробити тату зі словами з неї. А ще — написати про Рена текст для Skvot (якщо редактор дозволить).
Робити руками що завгодно — дуже медитативна штука. Work in progress — кастомізація всратої Лабуби з «Аврори» за 200 грн.
У мене пес і двоє котів — і всі вони ходячий антистрес (коли зранку не скачуть по голові). А ще під час прогулянок з собакою я співаю. Коли влітку виповзаєш на світанку з укриття, йдеш у парк і наспівуєш «Саме тому, що зустрічаємо зорю…», це відчувається якось особливо життєствердно.
Відсутність у соцмережах.
Родина і друзі. Найкращі люди на Землі. А ще канал «кіт не пригай» і спільнота, яку він навколо себе зібрав. Прозвучить пафосно, але в момент, коли це було особливо необхідно, ці люди дали мені відчуття «своєї зграї».
Антидепресанти (:-
Маша Нитка, YouTube-продюсерка
2025 рік став великим кроком до втілення особистої мети: робити український ютуб кращим. Користуючись нагодою та вашою увагою, закликаю — бігом підписуйтесь на YouTube-канал SKVOT.
Кураж, Всі Свої, Подільський Шук — як окремий вид терапії. Мої топзнахідки: BUSOL, Hype Labs, ZAHREBELNYI (це вже 60% мого гардероба).
Чатик «Те се» — місце, де продаю свої улюблені речі та знаходжу нові.
Фентезі — офіційний спосіб тікати в кращі світи. Я вже в тому віці, що читаю «Двір шипів і троянд» і не соромлюсь цього.
Подкаст Васі Байдака, який змінює життя на краще: і зуби чистяться частіше, і про роботу мозку більше дізнаєшся. Мій топ випусків: колекціонер кросівок, «ДахаБраха», нейробіологиня — сон, пам‘ять, ідеї.
Тренування в Smartаss: Reformer, barre, йога — готова заради них прокидатись о 7 ранку та їхати через пів міста в зал на Короленківську або Жилянську. Ще цього року успішно відкрила для себе кінезотерапію.
Підготовка до новорічних свят: намотувати гірлянду-росу на кожну гілочку ялинки, ловити кайф від красивого паковання (зелена новорічна коробочка від Tsvite Teren уже стоїть на тумбі біля ліжка) і пити глінтвейн на різдвяному маркеті — все це придумали для мене і моєї внутрішньої дитини. А новорічну піжаму з плюшевими ведмедиками — для мого хлопця, хоча він досі в цьому сумнівається.
Аня Партин, бренд-менеджерка нашої дружної команди
Коли мені було сумно я нюхала. Але, на щастя, парфуми. Розширила свою колекцію ароматів та зробила перебування поряд зі мною в закритому просторі ще складнішим. Мої фаворити: Nasomatto Fantomas — коли хочеться пахнути динею та гумою, або Tom Ford Ombré leather із запахом добротного шкіряного сідла.
Пакет БАДів: мої особисті фаворити — магній бісгліцинат зі смаком апельсинки та вишневий креатин.
Силові тренування під попхіти 2000-х або ретельно підібраний плейлист Beast mode. Чорніше за нього тільки мій гумор.
Пісня Knee socks від Arctic Monkeys.
Кінні виїздки на природі (можлива причина мого захоплення Ombré Leatrer).
Язма з куркою з «Мусафіра» — моя гіперфіксація цього літа.
DJ-сети від $vinga — це дует діджейок, на яких дивитися не менш приємно, ніж слухати. Не пропустила жодного їхнього виступу цього року.
Йога на Пейзажній Алеї на заході сонця розтопила моє крижане серце любителя кросфіту.
Маша Данець, SMM-менеджерка
Я була в добрій обсесії після других сезонів «Поділу» та «Аркейну», ще місяць дивилася фанатські тіктоки після перегляду «Атаки титанів».
Безсоромно слухаю плейлисти з саундтреками з кіно та серіалів. Маю дивну любов до того, щоб насичуватися кофеїном і влаштовувати собі focus time під саундтрек з «Вавилону». Дікуха, але під фінал я в екстазі.
Для поганого настрою знайшла постіронічні ліки: переслухувати плейлисти з піснями початку 2022 року. Там вам і пес Патрон, і байрактарщина (пам’ятаєте таке слово?), і багато чого ще крінжового. Але цей щирий піднесений настрій таки заразний.
Відкрила для себе болдеринг — класно навіть для слабких (у новому році хочу щось типу підтягнутись). І завдяки йозі спина менше боліти стала.
Особистий винахід: розподіляти всі свої категорії витрат по банках у Монобанку. В тому числі відкладати відсоток на донати. Спрощує життя.
Міла Бондаренко, SMM-менеджерка
В мене є гарна звичка — плекати свою внутрішню дитину (а точніше, підлітка) і давати їй все те, чого вона колись бажала. Головні мрії 16-річної Міли були: поїхати на концерт Green Day, з’їздити в Японію та зірвати голос на живому виступі MCR. У 2024 я сходила на шоу до перших, цей текст пишу в Токіо, а у 2026 році планую поїхати на «кемів». Фарбування волосся в рожевий та пірсинг у носі я віднесу сюди ж.
Сміливо кажу, що моя улюблена їжа — це те, на що багато хто бекає, — устриці й тартар.
Вкотре показала La La Land людям, які говорили, що мюзикли — відстій, та закохала їх у цю стрічку.
Граю в Hearthstone кожен вечір та ранок (тому тепер не можу прокинутись та заснути без переможної катки).
Маю срібні онідзуки (onitsuka tiger — прим. ред.) і вважаю, що це найзручніше та найстильніше взуття як мінімум у світі кросівок (prove me wrong).
Почала колекціонувати окуляри, вже маю 4 пари, обожнюю їх усім серцем.
Настя Авілова, креативна редакторка Skvot Mag
Астрологи кажуть, що цей рік був кармічним і найгіршим — але я пам’ятаю, що те саме вони казали про попередній. Проте хоч рік змії, хоч кабана — він був контрастним.
Я вирішила експериментувати — тому почала з того, що зробила карту бажань. Усе, що відбувалося далі — це або вона, або доля, або збіг обставин.
Найбільше, що допомогло мені дійти до кінця року в доброму гуморі, — це іронія і терапія.
Якщо розширити цей список — це:
— альбом Сабріночки Карпентер Man's Best Friend
— книжки — не обов’язково читати, покупки достатньо
— малина в шоколаді
— камбек Козловського з «Пінаколадою»
— родина, старі та нові друзі
— «Гамільтон» — бо I am not throwin' away my shot…
— мрія вчити іспанську і трохи спроб зробити це в Duolingo
— донати
— концерт Erreway (якщо ви не знаєте, хто це, — вітаю, ви пройшли тест на зумера)
— писати для Skvot Mag
— колаген від Perla Helsa
— забіг на 5 км на Берлінському марафоні
— день народження в Парижі
— відпустка в Горішніх Плавнях
— Coca‑Cola light
— тіктоки
— катання на ковзанах
— пиво Guinness
— «Кораблі в ставку» у виконанні Vivienne Mort
— фільм «Ти — космос»
— крабові палички — always
Вадим Герман, головний редактор Skvot Mag
Рік був реально жоский. Чесно, я не впевнений, що моя кукуха наприкінці 2025-го краща, ніж на початку. Коли пишу цей текст, тримаю в голові речі, які не дали остаточно поїхати.
Перше і головне — Джиджи.
Чотирикілограмова мальтезе, з якою треба гуляти тричі на день, гратися, купувати іграшки, корм, різні дрібниці. Коротше, вона мене прекрасно заземляє.
Друге, і трохи нервовіше — подкаст.
Назву не скажу, бо ми не платили Сквоту за рекламу :)
Але сам процес — дивитися спорт, переварювати це все й потім говорити — реально тримає в тонусі.
Третє — робота.
Я люблю Skvot Mag і Skvot (так, обидва). І мені здається, що цього року ми зробили багато класного. Сподіваюся, вам теж зайшло. У світі, де навколо суцільний треш, мати можливість читати щось унікальне та цікаве — просто приємно.
Тіктоку нема. Х — більше не читаю. Тредс — не можу. Тож залишаються подкасти («Закрив раунд», «Без оголошення війни», «Запах слова») і музика. Музики цього року було менше, але якщо і була — то Drudkh, 1914, Kanonenfieber.
І ще — «Буковина» грала з «Динамо» у півфіналі Кубка України. Просто факт, який гріє.