12 вересня на Netflix виходить друга частина 4 сезону «Емілі в Парижі». Окрім Емілі та Парижа, в цьому сезоні з’явилися українські бренди — Ruslan Baginskiy, Guzema та Gunia Project.
Ми поговорили зі співзасновницею Gunia Project Марією Гаврилюк про таке:
- — як на колабу вплинули страйки сценаристів
- — чому Музей Івана Гончара цікавіший за Netflix
- — чи не вплинув скандал із репрезентацією українки на рішення співпрацювати з серіалом
- — радість від появи українських брендів на Netflix — це ок чи меншовартість
Як почалася співпраця з Netflix?
Наша піар-агенція звернулася до представників серіалу. Розповіли їм, що є такий бренд, і запропонували залучити нашу вибірку в серіал. Після розгляду стилісти серіалу підтвердили, що ми їм подобаємося. Ми почали робити селекцію.
Переговори почалися давно — півтора року тому. Через торішні страйки сценаристів та режисерів зйомки серіалу відкладали двічі. Тож до останнього ми не знали, коли побачимо результат цих зйомок.
Ми надіслали стилістам приблизно 30 виробів, тож було цікаво, що саме вони використають.
@gunia.project GUNIA Project products are starring in the new season of “Emily in Paris”! We are honored to join such a major project and showcase a part of Ukrainian culture to audiences worldwide. The first part of the fourth season is already streaming on @Netflix . #guniaproject #українськийконтент #українськийтікток #inspiration #aesthetic #stylingtips #netflix #netflixseries #emilyinparis #paris #behindthescenes #clothes ♬ оригінальний звук - Gunia Project
Тобто ви точно знали, що ваші вироби будуть у серіалі, ще до того, як він вийшов?
Нам прийшов notice (листівка), де було зазначено, що вони дуже вдячні й варто чекати на наші вироби в серіалі. Не було вказано, де та які, але була примітка, що вони їх використали.
Чи складно було зберігати це в таємниці?
Чесно кажучи, ні. Ми весь час працюємо з різними ініціативами та подіями. Більшість із них вимагає очікування, бо не знаєш, чи співпраця складеться.
Людина може просто не викладати фотографії з брендом. Відповідно — в тебе немає інфоприводу. Наприклад, наш сервіз є в Анни Вінтур, Імператора Японії, Бріджит Макрон, але як це підтвердити? Вони ніде не виставляють фотографії, тож ніхто не знає.
У світі існують тисячі класних фешн-брендів. Як думаєте, чому для того, щоб одягнути героїв «Емілі в Парижі», обрали саме вас?
Думаю, не треба романтизувати цю історію. У цьому серіалі шалена кількість брендів. Це ж не те що вибрали нас — і тільки нас носить героїня. Класно, що українські бренди тепер стоять на рівні з міжнародними. Це великий здобуток.
Але тут ми собі корону не вдягаємо, робимо поступові рухи. Розуміємо, що наша візія, амбіція — бути на рівні з міжнародними брендами, щоб нікого це не здивувало, що пів серіалу може бути в українських брендах.
Чи зросли продажі серед західної авдиторії?
Brand awareness точно виріс, але на якусь невеличку частку. Зрозуміло, що Netflix не роблять згадок жодних брендів, якщо це не платна колаборація. Це ж не реклама, там не було перелінковки, мовляв, «зайдіть і купіть».
Для нас це скоріше один із сотні кроків, які підтверджують важливість бренду Gunia на зовнішніх ринках. І ми використовуємо цей інфопривід як додатковий.
А серед української?
Сказати, що цей кейс зробив наш бренд х20, — ні. У нас весь час виходять новини, колекції, згадки.
Ми відчули підтримку. Нова частинка авдиторії змогла з нами познайомитись. Отак сприймати й бачити теплоту, з якою реагували українці, дуже приємно.
Комунікація зі стилістами серіалу почалася півтора року тому (на момент розробки нового сезону), і ми не знали, які саме вироби з’являться в серіалі. У нас саме цієї піжами та сережок не було в наявності на сайті, ми вже зняли їх з продажу.
Після серіалу ми поновили їх на сайті. Попит на них став вищим — і ми продали їх більше, ніж за попередній період. Але в короткій перспективі важко окреслити результати. Ми скоріше працюємо на brand awareness, у такій накопичувальній системі довіри.
«Емілі в Парижі» — це про стиль, що запам’ятовується. Тут кожен образ головних героїв — ретельно підібраний та виглядає як мистецький акт. Коли ти як співзасновниця фешн-бренду бачиш речі Gunia на екрані Netflix, що ти відчуваєш?
Безперечно, радію. Це класно — бути в сусідстві з іншими якісними брендами. Нам цікаво зараз розвиватися на міжнародні ринки, тому увага великих гравців для нас важлива. Вона говорить про те, що ми робимо класний та якісний продукт, який для їхньої авдиторії та ринку цікавий.
Які найбільші досягнення Gunia Project? Чи входить у цей топ поява на Netflix?
Напевно, ні. Все ж таки для нас важливіші ціннісні довгострокові вкладення:
Книжка, яку ми видали з музеєм Івана Гончара. Це проєкт, яким ми займалися понад рік.
Ми пишаємося тим, що змогли побудувати керамічне виробництво і створюємо технічно складні вироби з великою кількістю розпису. Такі в Україні більше ніхто не може виготовити. Це все в команді, велику частину якої ми вирощуємо з нуля.
Коли ми починали, українська культура не була такою популярною як натхнення для дизайнерів та креаторів. Нам казали, що це дуже вузька тема. А зараз ми бачимо, що це масовий тренд. Звучить гордо, але ми започаткували це бажання знайомитися з культурою, створювати щось, натхнене нею.
Ми бачимо, яка кількість брендів зараз виникає на цій хвилі. Десь вони копіюють Gunia, десь — створюють своє. Але це безпрецедентний процес, важливий для економіки та самоусвідомлення.
«Емілі в Парижі» — це міжнародний кейс. Але це важко назвати досягненням. Досягнення для нас — це щось більш ціннісне з погляду впливу на суспільство, зміни свідомості й довготривалих результатів.
Чи не було у бренду внутрішнього конфлікту через те, що в минулому сезоні «Емілі в Парижі» показали недолугу українку? Можливо, ви вагалися перед тим, як погодитись?
Ні, не було. Для того щоб цей стереотип руйнувати, його потрібно руйнувати. Мовчання гірше, ніж взаємодія. Треба показувати, що українські бренди присутні на ринку і мають міжнародний рівень.
Те, як вони висвітлили українку, це скоріше стереотипне враження про нас. На жаль, воно існує. Велика робота для всіх українців — з цими стереотипами боротися всіма можливими методами.
@ms_buchakk Its the stereotype, the bad fashion, bad language and morale, and the trash character arc for me✨ @Netflix be better💀 Bisous, Ukrainian Women😘 #emilyinparis #ukrainewomen #netflix #sterotypes #PetraIsNotUkrainian ♬ Come Over (Again) - Crawlers
Те, що люди радіють появі українських брендів у серіалі, — це класно чи це прояв меншовартості?
Я думаю, це класно. Адже поки що це не стало нормою. У момент, коли стане нормою, це перестане викликати таке захоплення. Так, було три-чотири українських бренди, які з’явилися в серіалі. Але з-поміж якої кількості? 300, 400, 500?
Я сподіваюся, спільною роботою українських брендів це перестане бути винятковим і стане регулярним, постійним, стратегічним проявом.
Коли це стане нормою?
Не знаю. Мода — дуже жорсткий ринок. Тобі треба весь час залишатися класним і сучасним. Це не те що ти дійшов до піку плато — і далі всі тебе хочуть. Ні, треба весь час продовжувати працювати. Момент, коли ми напрацюємо цю планку і будемо продовжувати, залежить від усіх гравців індустрії.
Що б ти порадила українським дизайнерам-початківцям, які хочуть, щоб їхні речі були в серіалі Netflix?
Пам'ятати, що будь-який результат такого кейса — це дуже велика кількість прихованої роботи. Коли ти пишеш сотні холодних листів, повідомлень, розсилаєш вироби, шукаєш людей. Тобто не сподіватися, що це виняткова удача, пам'ятати, що за цим переважно стоїть робота великої команди. Цю команду треба збирати, вирощувати й робити те, що любиш.