Skvot

Mag

Skvot Mag
Курсы по теме:

Як продюсувати артпроєкти

Хто такі артменеджери, навіщо їм портрет ЦА та як не треба писати галеристам — конспект SKVOT-лекції артпродюсерки Карини Качуровської.
card-photo
card-photo
Саша
Дмитрук

Автор в SKVOT

11 ноября, 2022 / Реклама и PR / Статья

Створювати артпроєкти — не те саме, що створювати арт. Робота артменеджера — іноді ексель-таблиці та розрахунок бюджету, а іноді — монтаж експозицій та комунікація з підрядниками. А ще артменеджер — трохи ментор та стратег.

Карина Качуровська вже 12+ років запускає та просуває культурні проєкти в Україні та за кордоном, організовує виставки та івенти. У 2021 році вона відкрила у Києві галерею Avangarden, мета якої — популяризувати мистецтво за межами арттусовки. На SKVOT-лекції Карина розповіла, як стартувати в артменеджменті та просувати великі (і малі) культурні проєкти. Ми зібрали головні думки у конспект.

Must-knows про артменеджмент

Є стереотип, що робота артменеджера — це вернісажі, вино і розмови про високе. Але правда в тому, що за кожним артпроєктом більше менеджерської роботи, ніж творчої діяльності (особливо якщо організовуєш проєкти на грантові кошти). 

Щоб проєкт був успішним, ти маєш системно керувати ним і бачити його в цілому, а не тільки його мистецьку складову. Якщо творча реалізація для тебе важливіша — не поспішай йти в артменеджмент.

Запуск великих проєктів неможливий без злагодженої команди. Проблема в тому, що в артсфері з розподілом обов’язків все складно — тож будь готовим до мультифункціональності. Але цей досвід дасть тобі розуміння того, як побудовані всі процеси у сфері: від створення ідеї та концепції — до отримання фінального результату. 

Управління та керування — це не про привілеї, це про знання та відповідальність. Багато енергії у тебе забиратиме робота з митцями та комунікація всередині команди. Щоб не втрачати енергію та бути ефективним, дотримуйся балансу, значною мірою саме внутрішнього (а також у комунікації з командою та партнерами, у таймінгу та якості, у бюджеті та змісті). Іноді робота артменеджера схожа на менторство — треба вміти ділитися знаннями та досвідом. 

Сучасне мистецтво дозволяє створювати колаборації з різними бізнесами й залучати їхній потенціал до різних артнапрямків. Проте це велика відповідальність за власну репутацію. Завжди треба критично оцінювати, що і з ким транслюєш.

Крім того, сучасне мистецтво відкриває двері для дилетантів, профанацій та не дуже якісних проєктів. Постійно прокачуй себе, щоб вміти оцінювати арт і тримати високу планку.

 

Чим займається продюсер артпроєктів

Створення будь-якого артпроєкту — це дев’ять основних напрямків: менеджмент, робота з партнерами, фінанси, робота в галереї, монтаж експозиції, PR, events, дизайн та друк, соціальний напрям.

Продюсер артпроєктів — це та людина, яка контролює всі ці напрямки й робить все, щоб максимально широко транслювати цінності артпроєкту. Продюсер працює у зв’язці з куратором, на якому лежить усе смислове навантаження проєкту (сенси та проблематика) і робота з художниками.

Якщо проєкт пов’язаний з презентацією приватних колекцій, то власники творів також мають свою команду, з якою працює продюсер. 

Головне завдання продюсера — налаштувати процес так, щоб всі були задоволені. Але навіть якщо все прорахуєш на 100%, не уникнеш стресових ситуацій чи факапів (і це нормально). Кожен проєкт потребуватиме уваги та апгрейду твого досвіду, тож сприймай кожен новий кейс індивідуально.

На старті проєкту ти повинен мати три речі: ідею, бюджет на реалізацію ідеї та розуміння, як її втілити. Доведеться навчитись аналізувати ці складники, щоб вирішити, чи доцільно взагалі реалізовувати ідею. Навіть якщо вона здається крутою, перед втіленням зроби чекап:

  • #1. Твій мотив (для чого ти це робиш, чого прагнеш, що це тобі дасть?)
  • #2. Актуальність проєкту (наскільки він збігається з реаліями, в яких ти живеш?)
  • #3. Цілі проєкту (що хочеш сказати чи досягти завдяки проєкту?)
  • #4. Доцільність вкладених ресурсів (чи варта кінцева мета твоїх витрат?)
  • #5. Портрет цільової авдиторії (проаналізуй, чи має авдиторія запит на проблематику проєкту)
  •  

Чому надважливо знайти свою авдиторію

Авдиторія твого проєкту — це ті люди, цінності яких метчаться з цінностями твого проєкту, і ти будеш розмовляти з ними однією мовою. Важливо розуміти цілі та бажання авдиторії, що ці люди хочуть змінити в житті — бо твій проєкт закриватиме їхні потреби. 

Щоб сформувати портрет своєї цільової авдиторії, бери до уваги:

  • #1. Цінності авдиторії (про що розповідати). Можна просувати класну ідею проєкту, але її ніхто не зрозуміє, якщо портрет ЦА створений неправильно.
  • #2. Tone of voice (як розповідати). Обирай мову, якою спілкуєшся з авдиторією, — це стосується не тільки меседжів, а й візуальної комунікації.
  • #3. Канали комунікації (де розповідати). Обирай найбільш доцільні та ефективні канали просування, щоб не спускати рекламні бюджети.
  •  

Намагайся робити якомога детальніший портрет ЦА, для цього використовуй максимально точні запитання:

  • Яка стать, вік, діяльність, обсяг доходу?
  • У якому місті/країні проживають?
  • Які проблеми актуальні для них зараз і чому вони виникли?
  • Що заважає розв’язувати ці проблеми?
  • Як зміниться життя, якщо проблеми зникнуть?
  •  

Чітке розуміння своєї ЦА — це 50% успішної реалізації проєкту. Правильно складений портрет ЦА дозволить не тільки коректно витрачати бюджет на маркетинг і просування, а й сформує міцний зв’язок з авдиторією на майбутнє. Ці люди стануть адептами твоїх ідей і допомагатимуть просувати усі наступні проєкти.

 

Як піарити великі та малі проєкти

Якщо це звичайний квартирник або «виставка у гаражі», то для просування достатньо публікації в інстаграмі. Для великих проєктів потрібна стратегія, чіткий план і розуміння того, які інструменти комунікації доречні, а які — ні. 

Створюй та просувай будь-який великий артпроєкт покроково: 

  • #1. Заяви про себе. Зроби сайт або сторінку в соцмережах. Іди туди, де тусується твоя авдиторія. Розкажи, що створюєш, навіщо та для кого, щоби привернути до себе увагу. Для цього можеш зробити власний PR-привід (маніфест, пресконференцію, artist-talk).
  • #2. Розкажи про себе більше. Активно веди соцмережі, давай інтерв’ю, багато розповідай про свій проєкт, щоб на початковому етапі задовольнити інтерес авдиторії та заповнити інфопростір.
  • #3. Утримуй авдиторію. Генеруй ідеї: влаштовуй події, колаборації з іншими митцями чи бізнесами, долучай інфлюенсерів (але тільки тих, у кого схожа авдиторія). На цьому етапі активно співпрацюй з медіа, які пишуть про культуру (в Україні це Support Your Art).
  • #4. Закликай авдиторію до дій. Зрозумій свої переваги та комунікуй саме про них. Впливай на свідомість авдиторії, заохочуй людей проводити (чи пов’язувати) час із твоїм проєктом. Але комунікація має бути відвертою та щирою, бо інфополе й так перегріте. 
  • #5. Розвивай. Тут маєш робити все, щоб твій артпроєкт зростав: якісно реалізуй кейси, працюй з командою, створюй мерч, розвивай нетворкінг та будуй проєкт так, щоб отримувати фідбек. 
  •  

Якщо твій артпроєкт невеликий (і бюджет теж), але ти хочеш, щоб про нього дізналась достатня кількість людей — просувай його у свідомих та культурних медіа, для яких він буде актуальним інфоприводом.

Якщо у тебе некомерційний артпростір (де лише мистецтво і більше нічого) і ти шукаєш гроші для його просування:

  • визнач свою ЦА
  • знайди серед авдиторії партнерів (підприємців) чи меценатів, які поділяють твої цінності
  • просувай артпростір без агресивної реклами та створюй культурну репутацію для партнерів
  •  

Для просування короткострокових проєктів (показ фільму, презентація) використовуй усі ті ж самі інструменти, що й для великих проєктів, але зважай на специфіку кейса. Наприклад, якщо це показ фільму: робиш анонс, афіші, шериш пресреліз на профільні медіа, запрошуєш тих, хто цікавиться кіно. Залежно від теми фільму, можна організувати бранч з акторами, щоб вони розповіли про знімання.

Як просувати себе художнику-початківцю

Кожен художник повинен мати грамотно складене CV, портфоліо, біографію та artist statement.

У CV не треба показувати свої дизайнерські навички — це має бути звичайний файл з інформацією, яка дозволить артменеджеру порівняти твій досвід з роботами, які ти зробив (портфоліо). Також важливо розуміти, кого з галеристів ти обрав для співпраці — підлаштовуй своє CV та портфоліо під їхній профіль роботи.

Важливим є чіткий та зрозумілий artist statement — це твій маніфест, в якому ти (перш за все для себе) поясниш: 

  • — що ти створюєш і для чого 
  • — які теми досліджуєш
  • — що тебе турбує 
  • — який твій меседж
  •  

Якщо ти хочеш просто познайомитись із галеристом, не треба писати у приват повідомлення типу: «‎Ось моя сторінка, подивіться, які у мене класні роботи».‎ У нього дуже мало часу, щоб читати десятки таких повідомлень.

Намагайся дотримуватись елементарного етикету: почни з повідомлення на робочу пошту, де окрім CV, портфоліо та artist statement, коротко розкажи про себе. Напиши, чим займаєшся, і додай максимум 10 своїх творів, у яких ти впевнений та які характеризують тебе як художника. Так артменеджеру буде простіше вирішити, чи ок йому співпрацювати з тобою.

Якщо не маєш портфоліо — так і вказуй, що ти початківець і виставок у кар’єрі ще не було, і додай роботи, які маєш. Якщо цей рівень пройдений, то наступний — показати галеристу чи артпродюсеру свої ранні роботи, запросити в майстерню і розповісти, над чим працюєш зараз та які у тебе плани.

Де артменеджеру знайти роботу 

Найважливіше — знайти людей, які будуть з тобою на одній хвилі. Ти можеш будувати різні стратегії та плани, але якщо не буде з ким реалізовувати свої ідеї, то не буде результату. 

  • #1. Визначся. Обери сферу культури, до якої хочеш долучитись, і знайди у своєму місті артінституцію, діяльність якої тобі відгукується.
  • #2. Зроби перший крок. Склади CV та надішли на пошту проєкту листа, де розкажи трохи про себе і поясни, що хочеш почати у цій сфері.
  • #3. Будь наполегливим. Навіть якщо команда повна — ніхто не проходить повз людей, у яких вогонь в очах. Не впадай у відчай, якщо відмовлять. Спробуй ще раз.
  •  

Якщо тобі вдалося почати у сфері, то на старті твій дохід залежатиме від умовної оцінки твоєї експертизи (скільки часу та зусиль ти вклав у свої скіли), наскільки ти багатофункціональний та скільки обов’язків узяв на себе.

Якщо ти хочеш працювати куратором в галереї, але не маєш досвіду, — почни з теорії, напрацьовуй базу знань. Бери участь у конкурсах для арткритиків, зарекомендуй себе.

Порада — формуй навчене око. Чим більше побачиш мистецтва, тим краще відчуватимеш його. Так ти з першого погляду на роботу художника розумітимеш, чи має він перспективу, чи ні. Але не забувай про баланс раціональних та ірраціональних факторів.

Поделиться материалом