Skvot Mag

Як малювати фігури в динаміці

Розберемося, як вловлювати енергію тіла — на що звертати увагу, як замальовувати рухи та чому варто малювати ручкою.

Як малювати фігури в динаміці
card-photo

Альона Логвинова

Авторка SKVOT

7 декабря, 2022 Дизайн Статья

Щоб зображення людини вийшло вдалим, важливо додавати динаміку — навіть якщо формат є статикою, а не моушеном, енергія має відчуватися. Рух можна передавати по-різному і на різних рівнях — але й тут важливо відчувати баланс і залишатися правдоподібним.

Ми вже описували, які ключові знання анатомії необхідні для малювання людського тіла. А тепер розберемося з тим, як додавати динаміку.

Енергія тіла в зображенні

Поза або рух тіла можуть розповісти нам цілісну історію, викликати у нас певні емоції та сформувати ставлення. Цим динамічне зображення і відрізняється від анатомічної копії. Фігура без енергії радше нагадує нудний дерев’яний манекен. 

Інструментом для передачі енергії тіла слугує жест. Малювання жестів — це створення швидких скетчів на основі провідних ліній, які передають розташування тіла у просторі, відображають баланс і силу руху та задають точки м’язової напруги. Часто основною лінією є лінія хребта у вигляді S-дуги. 

Щоб навчитися вловлювати енергію, недостатньо прочитати стос книг та статей — це скоріше інтуїтивне мистецтво, засноване на спогляданні та відчутті. Передавати рух — це вміти пропускати енергію крізь своє тіло і перетворювати її на лінії. Задачею ілюстратора є швидко зловити основну ідею руху і так само швидко замалювати це враження. 

Головним учителем натомість є саме життя, що є втіленням руху. Тому основне правило — споглядати за людьми.

Як споглядати за людьми

Вловлення жесту — це не про правильне складання анатомічних блоків, а радше про майстерне застосування та відтворення того, за чим ти спостерігаєш. Тому:

#1. Споглядай реальність. Коли мова йде про жвавість, використання фотографій у якості референсу не підходить. Оптимальний варіант — банально виходити на вулицю і дивитися навколо, але можна орієнтуватися на відео (тобто аналізувати будь-що, де є рух). Якщо хочеться більше динаміки, можна обрати бойовики, спортивні трансляції або ж записи танцювальних конкурсів. 

#2. Знайди собі ручку та скетчбук. Так, саме ручку, бо так не буде спокуси виправити малюнок, а також це гарна можливість навчитися бути сміливим у тому, що робиш. І ще підбирай такий формат паперу, на якому ти можеш вільно орудувати рукою. 

#3. Змальовуй людські фігури, роблячи акцент на тому, що тебе зачепило. Працюючи з жестом, тобі знадобиться мінімум деталей і максимум сенсу, тому сконцентруйся на зображенні власних почуттів від побаченого. Можливо, тобі сподобався палець, що невимушено стирчить, поки людина п’є каву, або ж кумедно схрещені ноги — нотуй то все у скетчі.

Окрім того, змальовування лише посилить закріплення отриманих знань від споглядання. Надалі ти інстинктивно будеш спроможний намалювати будь-які речі, маючи в уяві безліч їхніх інтерпретацій.

 

#4. Практики не буває забагато. І ніколи не буває зайвим нагадати, що твій прогрес залежить від часу, який ти витратив на покращення своїх навичок. Заповнюй хоча б кілька сторінок на день замальовками на 20–30 секунд — і вже через деякий час ти точно побачиш результат. 

#5. Коли відчуєш більшу впевненість, пробуй малювати уявних людей. На цьому етапі тобі вже необхідно вміти відчувати енергію, яку ти хочеш відтворити у фігурі. Основним референсом має стати твоє уявлення в голові, але сутність одна і та сама — втілити свої відчуття та емоції. 

#6. Не обов’язково обмежуватися лише людськими фігурами. Подивися навколо — і неодмінно помітиш, що кожний предмет має свій характер, стиль і так само викликає в тебе якусь реакцію. Якщо вони також можуть бути носіями життя, чому б не замалювати і їх.

#7. Інтерпретуй, а не копіюй. Малюнок, що не відображає характер його автора, є настільки ж неповноцінним, як торт без вишні. Тому твоє завдання як митця полягає в тому, щоб доповнити життя, а не скопіювати його. А доповнити його можливо тільки своєю унікальною особистістю.

 

Підсумовуючи, можна сказати, що основою створення живого зображення людини є можливість подивитися на неї комплексно. На відміну від методу блочної побудови, тут необхідно спромогтися побачити всю картинку лише в декількох лініях. 

Завдяки спостереженню та погляду через призму власного сприйняття можливо винайти щось цікаве і самобутнє. Ось чому гіперреалізм може здаватися нам прісним, тоді як швидкі скетчі інколи справді захоплюють. Вміння відчувати енергію рухів і працювати жестами має бути фундаментом для подальшого вивчення анатомії та структури. Це те ядро, яке насправді робить твій малюнок реалістичним.