Skvot Mag

Як працює інтуїція

І чи треба нею користуватись взагалі: міфи, експлейнери, нейробіологія.

Як працює інтуїція
card-photo

Люся Зеленко

Авторка в SKVOT

26 декабря, 2022 Реклама и PR Статья

Артдирам, копірайтерам та іншим креаторам щодня треба приймати рішення, які впливають на продажі та репутацію. Особливо сьогодні, коли війна, економічна криза та відгомін пандемії. Але процес прийняття рішень можна спростити — і для цього достатньо навчитись дослухатися до інтуїції.

Йти за чуйкою — не надто популярний метод в епоху раціо, де гугл та сірі дають чіткі та корисні відповіді на запитання. Однак інтуїція дійсно може стати в пригоді, коли треба розв’язати дилему або навіть дрібне (але важливе) питання. Як — розповідаємо.

 

Що таке інтуїція

За Cambridge Dictionary, інтуїція — це здатність швидко зрозуміти щось на основі почуттів, а не фактів. Слово пішло з латинської мови та означає «пильно дивитися». 

В час, коли всі дані зберігаються на девайсах, щохвилини несуться масиви інформації, яку не завжди перевіряють і даблчекають, ми культивуємо раціональне мислення. Чуйка ж сприймається як щось містичне і ненадійне. Ось деякі з розповсюджених міфів щодо інтуїції:

  • — проявляється лише в екстремальних умовах
  • — базується на шаблонах та автоматичних реакціях і не може підказати щось путнє
  • — не є достатньою основою, щоби приймати важливі (і взагалі будь-які) рішення

Наука відчуття

Культ аналітичного мислення створив переконання, що в процесі еволюції ми навчились приймати логічні рішення. В процесі поміркованого вибору ми начебто позбавились «примітивних» біологічних реакцій та перейшли виключно до наукового, інноваційного підходу, що викликає більшу довіру.

Насправді інтуїція — не бездумна реакція, яку завжди слід ігнорувати або ставитись скептично. Попри всі розповсюджені переконання, що інтуїція — це щось надумане та несерйозне, вона має нейробіологічну основу. Це складна робота мозку та інших частин тіла, і наука запевняє, що інтуїція може бути цілком надійним джерелом ідей.

У нашому організмі є мільйони нейронів, які відповідають за інтуїцію. Скупчення цих нейронів є в головному та спинному мозку, а також у кишківнику. В цій складній системі є сенсорні нейрони, які отримують інформацію від рецепторів, рухові нейрони, які відповідають за здійснення конкретних фізичних дій, та асоціативні нейрони, які (якщо грубо) відповідають за прийняття рішень.

Це означає, що мозок здатний обробляти багато даних від всіх органів чуття (зір, слух, смак, нюх, дотик) — і на основі цих знань прогнозувати майбутнє

Наприклад, ти не знаєш чому, але шосте чуття підказало тобі: бренд-1 для колаборації не підходить, треба співпрацювати з брендом-2. Твоя пропозиція спричинить багато спротиву, бо з брендом-1 твоя компанія щойно погодила оклад і домовилась про всі деталі. Ти не маєш жодних аргументів, крім «я так відчуваю».

Врешті-решт вдається переконати колег, що варто спробувати співпрацю з брендом-2. Бренд-1 через пару тижнів потрапляє у скандал і всі дотичні компанії кенселять. Ти не міг знати чому, але з певних неусвідомлених сигналів середовища зчитав можливі факапи та небезпеку (чуття + досвід). А потім ця небезпека справдилась.

За схожою схемою працює будь-яка інноваційна ідея: якась смілива або незручна теза (без доказу) втілюється, потім ця ідея приносить бенефіти, підтверджується цифрами, даними, статистикою.

З інтуїцією процес осмислення відбувається підсвідомо, тому інтуїтивні рішення нібито потребують менше часу, ніж рішення, скеровані логікою. Але насправді ти не знаєш, скільки часу конкретна інформація осмислювалась тобою підсвідомо. 

Звичайно, у використанні інтуїції є свої cons. Мінус в тому, що швидка обробка інформації може бути хибною (це ще називають когнітивними упередженнями). Превентивна міра в цьому випадку — критичне мислення та аналіз.

 

Лайфхаки: як розвинути інтуїцію

Креатори, які приймають рішення тільки логічно, можуть створювати ексель-таблиці та виписувати плюси та мінуси певного рішення на папері. Це дасть зробити правильний вибір, виходячи з наявних зараз даних. Креатори, які застосовують критичне мислення + інтуїцію, — отримують передбачення, інсайти, потрапляють в топи, виграють Каннських левів. Тому що інтуїція містить в собі набагато більше опцій. Ось як керувати нею на практиці:  

Відрізни інтуїцію від страху. Як правило, страх супроводжується фізичною реакцією тіла — напругою. А ще страх провокує обмеження варіантів, а не їхнє розширення. Також, коли страшно, з’являються самокритичні думки, які спонукають ховатись, підлаштовуватись та йти на компроміс.

Інтуїція натомість викликає в тілі відчуття задоволення та легкості. Все ніби підказує тілу: це рішення обґрунтоване, правильне, так і має бути.

Почни з мікрорішень. Щоб краще використовувати інтуїцію, треба імплементувати її на побутовому рівні. Вислови думку на зум-колі, навіть якщо вона не популярна серед колег. Створи текст або віжуал, який давно хотілось (але цензура), і запропонуй його бренду. Дій, навіть якщо об’єктивні чинники проти тебе. Так ти толеруєш стрес та реагуєш на дискомфорт емоціями та бажаннями.

 

Орел vs решка. Потрібен час, щоб привчити себе користуватись інтуїцією. Спершу процес прийняття рішень на основі відчуття може бути складним, але є метод, за допомогою якого можна спростити собі життя: 

Наприклад, треба обрати між двома опціями: змінити галузь (1) чи залишитись на поточній роботі (2). Для тесту на правильність вибору уяви результат. Спочатку обери варіант (1) і походи так декілька днів. Потім обери варіант (2) і проходи так кілька днів. Відчуй, який з результатів приніс більше задоволення.

Та сама логіка працює зі старовинним методом підкидання монети: твоя реакція на результат рандомного вибору виявить твоє справжнє бажання. Так або ні.

 

Дай собі час. Запиши на аркуші паперу питання, яке турбує (наприклад, «чи варто робити ребрендинг компанії в цьому році»). Потім напиши варіанти «так» або «ні» під запитанням. Залиш поряд ручку і приходь за пару годин. Так ти запускаєш процес: підсвідомість концентрується на запитанні фоново, поки ти прибираєш, дивишся нетфлікс чи закриваєш робочі таски. Мозок вже відповів — так чи ні, бо в нього був на те час.