Поспілкуватися з командою, розставити пріоритети й заменеджерити всі процеси — робота, без якої не запускається жоден продукт. У Skvot таких процесів десятки, і одна з наших проджект-менеджерок, Валентина Кузь, поділилася своїм досвідом. У форматі анкети ми попросили її розповісти, який вигляд має робота з креативними командами, коли все несеться і ні на мить не зупиняється.
Хто такий проджект-менеджер?
Проджект-менеджер — це людина, яка відповідає за те, щоб усе було виконано добре і вчасно. Перелік задач та функцій проджекта перманентно змінний, однак саме це визначення є коренем усього.
За весь час, який я тут працюю, впевнено можу сказати, що з приблизною регулярністю «раз на тиждень» у мене помітно домальовується картина роботи креативних індустрій в Україні та справжньої ролі проджекта в компанії.
Власне, я працюю у внутрішній креативній агенції Collaba, яка своїми ручками та головами робить SKVOT звучним, голосним та красивим. Моя команда складається з дизайнерів, копірайтерів та контент-менеджерів.
SKVOT для мене — проєкт про безстрашність перед вибором, сміливість у своїх діях та безперешкодність у висловлюванні власних ідей, знань і себе в цілому. Це справді драйвить усю команду, яка щодня лупає скалу показників, крутого дизайну та актуальності (адже український креативний ринок насправді набагато вибагливіший, ніж може здатися на перший погляд).
Що робить проджект-менеджер?
Наші будні складаються з розробки матеріалів для запусків рекламних кампаній курсів, вебінарів та лекцій, оформлення презентацій, які ви бачите на курсах, розробки майбутніх колаборацій, нових форматів рекламних матеріалів — та насправді всього, що може втілитись у текстовий або візуальний результат класного креативника. Це і є першим «слоном», який тримає проджекта в тонусі — ти щодня маєш справу з людьми, які безперестанку генерують нові ідеї, концепти.
Між цим ти як проджект — та людина, яка завжди за руку має провести у світ відповідальності, дедлайнів та виконаних тасок. Маневрування між обовʼязковостями та креативністю — завдання не з простих. Принаймні для тих, хто не відчуває балансу.
Кейс «Ретуш фото»
Класно проілюструє цей баланс те, як ми з командою агенції та продакшену (це люди, які придумують курс та повністю ведуть процес його створення: від ідеї назви — до організації лекцій) запускали перший інклюзивний курс для людей з порушеннями слуху «Ретуш фото» у Skvot. Серед 50+ задач, які я поставила на дизайнерів та копірайтерів, були не тільки стандартні таски на відмальовку інформерів, але й робота над текстовим та візуальним концептами, величезна робота з рисерчем та багато роботи з відеоконтентом.
Новини про запуск інклюзивного курсу «Ретуш фото» в українських медіа
Продукт такого типу охоплює всі види та способи чуття і сприйняття креативника, саме тому для нього/неї я формувала такі умови, які лише сприятимуть генерації більшої кількості добрих результатів. Ти не тільки холоднокровно розставляєш задачі та перевіряєш дедлайни, але й заглиблюєшся в сам процес створення продукту. Ти перестаєш бути поліціянтом, а стаєш службою порятунку: вислуховуєш про проблеми з «вигадуванням», жонглюєш іншими задачами та облаштовуєш навколо креативника такий собі оазис і залишаєшся в тіні (як Бетмен).
Що допомагає в роботі?
Робота над великими проєктами для команди схожа на похід у гори для друзів або перші місяці спільного життя для пари. В таких умовах розкриваються всі потаємні риси, з яких я як проджект уже складаю пазл флоу всієї майбутньої та потенційної роботи. Допомагають навіть елементарні знання з психології та емпатичність рівня мідл. Адже набагато приємніше працювати в команді, де окрім відчуття того, що ти мусиш здати всі задачі в обговорений дедлайн, тобою рухає ще й відчуття загального спокою та впевненість у тому, що тебе вислухають або допоможуть, коли ти цього попросиш. Не люблю працювати в стресових умовах сама, тому й одна з найголовніших моїх функцій — не створювати таких умов іншим.
Одним з моїх інструментів у роботі залишається базове розуміння психології, але далеко на цьому не поїдеш. Звичайно, як і будь-якому проджект-менеджеру, треба розуміти, що таке скрам, спринт і всі оці модні словечка. Проте, думаю, не можна ототожнювати проджектів, які працюють у різних сферах, адже процес та результат роботи команди завжди різні. Я кайфую від роботи з креативниками саме через баланс ідейності та чіткості, про які писала вище. Це наповнює зсередини, і ти вже почуваєшся не «менеджером середньої ланки», а частиною реального процесу, і користуєшся важелями впливу на процес, які справді унікальні саме для нашої сфери й саме нашого проєкту.
Звичайно, як і в будь-якій сучасній професії або індустрії, проджект має певний набір обовʼязкових хард- і софт-скілів. Однак вони мобільніші, ніж в інших професіях. Проджект — це адаптивна посада, лінії та кути якої напряму залежать від команди й продукту. Креативна індустрія дарує багато можливостей для розвитку менеджера, дотиків до різних сфер та граней проєктів. Це є великим плюсом і мінусом водночас, адже ти не тільки можеш кайфувати від того, що випробовуєш себе в усіх «веселощах», але й інколи береш на себе відповідальність за роботу команди в задачі, яка стала раптовою та, звичайно ж, мегаважливою.
Дуже люблю фразу «те, що ти проєктуєш у світ, насправді наповнює і тебе». Це база, ґрунт, основа і те, що може обʼєднати багатьох проджектів. Пригадую, що прийшла у SKVOT тоді, коли він уже був на межі великих змін. Тут не тільки про ребрендинг, але й про перехід компанії до розуміння, що наші внутрішні команди й проєкти стали набагато масштабнішими, і це вимагало багатьох нових рішень з налаштування флоу роботи в багатьох процесах.
Команди, з якими я працювала, кожного дня розширювались у геометричній прогресії: більше людей = більше продуктів = більше процесів. Тут у гру вступає проєктний менеджер. Варто на старті вибудувати зручний для всіх формат роботи, в якому і замовник, і виконавець задачі почуватимуться на одній хвилі.